Пшінка весняна
Пші́нка весняна́, або жовтець-пшінка[1] (Ficaria verna, synonym: Ranunculus ficaria) — отруйна трав'яниста рослина з роду пшінка (Ficaria) родини жовтцевих (Ranunculaceae). Раніше входила до роду жовтець (Ranunculus). Місцева назва — маслянка. Може також використовуватися як лікарська рослина.
| Пшінка | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Жовтецевоцвіті (Ranunculales) |
| Родина: | Жовтецеві (Ranunculaceae) |
| Рід: | Пшінка (Ficaria) |
| Вид: | Пшінка (F. verna) |
| Біноміальна назва | |
| Ficaria verna Huds., 1762 | |
| Синоніми | |
|
Ranunculus ficaria L. | |
Загальна характеристика
Невелика (9-30 см заввишки) ефемероїдна ранньовесняна рослина з пучком бульбоподібно потовщених додаткових коренів при основі стебла. Стебло висхідне, тонке, просте або розгалужене у верхній частині; як і вся рослина, голе.
Соковиті листки (2-5 см у діаметрі) зверху блискучі, округло-серцеподібні, виїмчасто-зарубчасті краями; верхні кутасті або трохи лопатеві, при основі широкосерцеподібно виїмчасті, з розсунутими лопатями, що не перекривають одна одну. При основі черешків є білі, видовжені вивідкові бруньки. Нижні листки довгочерешкові, середні й верхні на коротших черешках.
На ніч і в дощову погоду квітки закриваються, щоб зберегти тепло і захистити пилок від вологи. Запилюється квітка комахами, але рано навесні їх мало, тому плоди-горішки в пшінки утворюються рідко. Розмноження відбувається переважно вегетативно за допомогою багатих на крохмаль виводкових бруньок і бульбоподібно потовщених коренів. Виводкові бруньки утворюються в пазухах листків і після того, як рослина зав'яне, падають на землю і розносяться дощовими потоками. Бульбоподібні кореневі шишки і виводкові бруньки проростають восени, але з похолоданням перестають розвиватися.
Квітки по одній-дві на верхівці гілок, правильні (2,5-3,5 см у діаметрі). Оцвітина подвійна. Чашечка з трьох вільних листочків. Чашолистки (6- і0 мм завдовжки) широкояйцеподібні, жовтувато-зеленуваті, тонкоплівчасті. Віночок (10-17 мм завдовжки) роздільнопелюстновий, з 8—10 видовженими оберненояйцеподібними, золотисто-жовтими, блискучими пелюстками. При основі пелюсток є медова залозка, вкрита лусочкою. Тичинок і маточок багато. На ніч і в дощову погоду квітки закриваються, щоб зберегти тепло і захистити пилок від вологи. Запилюється квітка комахами, але рано навесні їх мало, тому плоди-горішки в пшінки утворюються рідко.
Плід — багатогорішок, складений з дрібних горішків (2-4 мм завдовжки) округлої форми, сплюснутих при основі і з коротким дзьобиком на верхівці.
Розмноження
Розмноження відбувається переважно вегетативно за допомогою багатих на крохмаль виводкових бруньок і бульбоподібно потовщених коренів. Виводкові бруньки утворюються в пазухах листків і після того, як рослина зав'яне, падають на землю і розносяться дощовими потоками. Бульбоподібні кореневі шишки і виводкові бруньки проростають восени, але з похолоданням перестають розвиватися.
Поширення
Росте пшінка в листяних і мішаних лісах, у чагарниках. Рослина тіньовитривала. Цвіте в квітні — травні.
Поширена по всій Україні. Заготівля можлива в південних районах Полісся, в Лісостепу, подекуди в Степу. Запаси значні.
Практичне використання
Харчова, медоносна, лікарська, отруйна, декоративна рослина.
У народній медицині рослину використовують від цинги, геморою, бородавок, корости, від зміїних укусів. У гомеопатії використовують свіжі листки.
Пшінка охоче поїдається худобою, але в період цвітіння вони можуть отруїтися нею. Листки містять алкалоїди й сапоніни, деяку кількість синильної кислоти.
Декоративна рослина, зацвітає дуже рано. Вона придатна для декорування схилів і затінених місць.
У харчуванні
Листки й кореневі бульби вживаються в їжу до або після цвітіння. Листки містять вітамін С (до 190 мг%), каротин (5,2 мг%) і вживаються в їжу у вигляді салатів і супів.[2] Кореневі бульби багаті на крохмаль (13,5 %), цукри (до 10 %), придатні в їжу у вареному вигляді. Мариновані пуп'янки замінюють каперси.
Пшінка — ранньовесняний медонос, бджоли охоче її відвідують і збирають з неї нектар.
Збирання, переробка та зберігання
Збирають надземну частину рослини у період цвітіння. Сушать у затінку, на горищах. Зберігають у коробках, вистелених папером.
Видозміни корення
Кореневі бульби.
Видозміни пагона
Повітряні цибулини.
Див. також
Примітки
- Словник української мови в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 540.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.58
Джерела
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
Посилання
- Пшінка весняна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 368. — ISBN 5-88500-055-7.
- Пшінка весняна // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 17, 58.
- Ficaria verna (L.) Huds. на сайті «ООПТ России» (рос.)
- Ranunculus ficaria в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Ranunculus ficaria в базі даних «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) (англ.)