Пятрас Ауштрявічюс

Пятрас Ауштрявічюс (лит. Petras Auštrevičius; нар. 16 травня 1963(19630516), Чарни Бор) — литовський політик, віце-спікер Сейму Литви (від Союзу лібералів і центру). Член парламентських делегацій Литви на Революцію гідності у грудні-лютому 2014. Один із лобістів України в Європарламенті.

Пятрас Ауштрявічюс
Народився 16 травня 1963(1963-05-16) (58 років)
Juodšiliaid, Juodšiliai Eldershipd, Вільнюський район, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна  Литва
Діяльність політик, економіст, дипломат
Alma mater Вільнюський університет
Знання мов литовська
Посада Депутат Європейського парламенту[1][2], Депутат Європейського парламенту[2] і Member of the Seimasd
Партія Ліберальний рух Литовської Республіки
Нагороди
Сайт austrevicius.lt

Також економіст, дипломат, учасник президентських виборів, готував Литву до вступу в приєднання ЄС, член Європейського парламенту з 2014.

Біографія

1981 закінчив середню школу у Вільнюсі, а у 1986 році — економічний факультет Вільнюського університету. З 1986 по 1991 він працював асистентом в Інституті економіки Академії наук Литви, у 1988 закінчив докторантуру.

З 1991 працював в Міністерстві закордонних справ як провідний фахівець, потім начальника відділу. Після закінчення навчання у 1992 році, стажувався в Інституті Гувера при Стенфордському університеті, працював у Північній філії МЗС. У 1993 році він був призначений тимчасовим повіреним у справах Фінляндії, потім з 1994 по 1997 працював послом Литовської Республіки в країні (наймолодший посол в історії Литви).

У 1998 році радник прем'єр-міністр Ґедімінаса Вагнорюса з питань закордонних справ. У тому ж році очолив урядову комісію з європейських справ. Він обіймав цю посаду до 1999 року і знову у 2000–2003 рр. З січня 2001 по грудень 2002 року він був головним переговірником з питань членства Литви в Європейському Союзі.

У 2004 взяв участь в президентських виборах як незалежний кандидат, отримавши підтримку декількох великих правих і центристських партій. Він вибув у першому турі, однак отримав хороший результат (19,33 %). У другому турі Ауштрявічюс підтримав Валдаса Адамкуса. У тому ж році став членом парламенту від Союзу лібералів і центру.

Після конфлікту з майбутнім міським головою Вільнюса Артурасом Зуокасом восени 2005 з групою депутатів покинув фракцію СЛЦ. У 2006 році він очолив нову партію, Ліберальний рух Литовської Республіки. Він керував формуванням до 2008 року, програвши партійні вибори Елігіюсу Масюлису. На парламентських виборах у тому ж році вдруге отримав мандат депутата. У 2012 році переобрався, віце-спікер.

На виборах до Європарламенту 2014 отримав мандат депутата, представляє фракцію лібералів.

Нагороди

Нагороджений пам'ятною медаллю в честь 750-річчя коронації короля Міндовга (2003), Крос-командор ордена Великого князя Гедімінаса (2003), пам'ятною медаллю за вступ Литви в ЄС і НАТО (2004), Хрестом I ступеня ордена Білої троянди (Фінляндія), орденом Честі (Грузія, 2014)[3], французьким Національним орденом заслуги, українським орденом «За заслуги» III ступеня (2015)[4] та орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ ступеня[5].

Особисте життя

Одружений, має двох синів.

Примітки
  1. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/124766/PETRAS_AUSTREVICIUS_history.html
  2. http://www.europarl.europa.eu/meps/en/124766
  3. Seimo Pirmininko pavaduotojas P. Auštrevičius apdovanotas Gruzijos garbės ordinu(лит.)
  4. Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 492/2015 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»
  5. P. AUŠTREVIČIUI ĮTEIKTAS VLADIMIRO DIDŽIOJO ANTROJO LAIPSNIO ORDINAS(лит.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.