Плауноподібні
Плауноподібні (Lycopodiophyta, інколи Lycophyta) — група судинних рослин, традиційно в ранзі відділу. Це найстаріший сучасний відділ судинних рослин: він виділився близько 420 мільйонів років тому. Вони відрізняються від решти судинних рослин наявністю мікрофіл — листків, що мають тільки одну судину — на відміну від набагато складніших мегафіл у папоротевих і насінних рослин.
| Плауноподібні | |
|---|---|
 | |
| Lycopodium clavatum | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Lycophytes |
| Класи/порядки | |
| |
 Вікісховище: Lycopodiophyta | |
Загальна біоморфологічна характеристика
Усі сучасні плауноподібні — багаторічні вічнозелені трави, поширені на зволожених ділянках лісів у помірній та особливо субтропічній та тропічних зонах. Пристосуванню та виживанню на суходолі сприяли вдосконалення будови вегетативних органів, переважання спорофітного покоління в циклі відтворення тощо. Розмножуються за допомогою спор і мають макроскопічне чергування поколінь, хоча деякі з них — гомоспорні, а інші — гетероспорні. У циклі відтворення плауноподібних переважаючим поколінням є нестатеве, що має пагін, який складається з повзучого стебла, дрібних листків і додаткових коренів. Стебло вилчасто галузиться і на ньому спірально розміщені листки. На верхівках спрямованих угору пагонів у середині літа утворюються спороносні зони зі спорангіями. Спори захищені від висихання і можуть поширюватися вітром. Гаметофіти невеликі і живуть самостійно. Статеві органи гаметофіта в одних видів розміщені на одній рослині (плауни), а в інших — на різних особинах (молодильник).
За сприятливих умов утворюють своїми заростями кільця, які називають Відьминими, коли зарості радіусами «відходять» від материнської рослини і на відстані дають початок новим рослинам. Після відмирання материнської рослини, яка міститься в центрі такого кола, й утворюються ці кільця.
Класифікація
На сьогодні плауноподібні представлені порівняно невеликою кількістю видів, участь яких у рослинному покриві незначна. Відділ налічує близько 1000 сучасних видів (в Україні 12 видів) і представлений двома класами: плауновидні (Lycopodiopsida) та молодильникові (Isoetopsida). Найпоширенішим з видів в Україні є плаун булавовидний.
Вимерлі класи:
Використання
Окремі види плаунів використовують у побуті як декоративні рослини, у медицині — як лікарські рослини. Наприклад, трава плауна баранця (Lycopodium selago) використовується для лікування хронічного алкоголізму. Спори плауна булавовидного (Lycopodium clavatum) є найкращою присипкою для немовлят та мають протизапальну дію. Але слід пам'ятати, що це отруйна рослина.
Вимерлі плауноподібні відіграли значну роль в утворенні кам'яного вугілля.
Охоронний статус
Деякі представники Плауноподібних — рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, серед яких: баранець звичайний (Lycopodium selago), плаун колючий (Lycopodium annotium) та молодильник озерний (Isoetes lacustris).[1]
Література
- Лікарські рослини. Відп. ред. А. М. Гродзинський. — К., 1992;
- Определитель высших растений Украины / Доброчаєва Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К., 1987. (рос.)
Посилання
- Плауновидні // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.