Підберезник болотний
Підбере́зник боло́тний (Leccinum holopus) — вид базидіомікотових грибів родини болетові.
? Підберезник болотний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Leccinum holopus (Rostk.) Watling, 1960 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Опис
Шапинка завширшки до 20 см, у молодому віці напівкуляста, потім опукла, білуватого або сірого кольору, гіменофор спочатку сіруватого кольору, з віком трохи темніє. Споровий порошок коричневий.
М'якоть щільна, біла, колір на зламі не міняє, з приємним грибним смаком і ароматом. Трубчастий шар губчастий, дрібнопористий, легко відділяється від м'якоті.
Ніжка: у виринниці, що виросла в моху досягає, в основному, завдовжки до 15 см, завтовшки до 2 см, щільна, м'ясиста у молодому віці, в старості водяниста, жорстка, волокниста, покрита білими пластівчастими лусочками.
Місця зростання
Гриб поширений у Центральній Європі, зокрема і в Україні. Росте одиночно і групами в сирих, болотистих листяних і змішаних лісах, в чагарниках, по околицях боліт.
Використання
Їстівний гриб третьої категорії: його м'якоть сильно розварюється (тому його не маринують).
Двійники
Має деяку схожість з їстівним Leccinum oxydabile, що мешкає в тих же місцях, у якого м'якоть на зламі набуває рожевого відтінку. Отруйних двійників не має.
Посилання
- Bisby F.A., Roskov Y.R., Orrell T.M., Nicolson D., Paglinawan L.E., Bailly N., Kirk P.M., Bourgoin T., Baillargeon G., Ouvrard D. (red.) (2011). Species 2000 & ITIS Catalogue of Life: 2011 Annual Checklist. Species 2000: Reading, UK. Процитовано 24 september 2012.