Підводні човни типу «Люцці»
Підводні човни типу «Люцці» (італ. Classe Liuzzi) — клас військових кораблів з 4 крейсерських підводних човнів, випущених італійською суднобудівельною компанією Franco Tosi, Таранто у 1939—1940 роках. Субмарини цього типу входили до складу Королівського військово-морського флоту Італії та брали активну участь у боях Другої світової війни. У вересні 1940 року три човни цього типу були переведені на базу BETASOM в Бордо (окупована Франція) і почали діяти проти судноплавства союзників в Атлантиці. У 1943 році два з них були переобладнані в транспортні підводні човни для походів до Японії. Усі чотири човни загинули за часи Другої світової війни.
Підводні човни типу «Люцці» | ||
---|---|---|
Classe Liuzzi | ||
Схематичне зображення італійського підводного човна типу «Люцці» | ||
Служба | ||
Тип/клас | крейсерські підводні човні | |
Попередній клас | типу «Брін» | |
Наступний клас | типу «Марконі» | |
Держава прапора | Королівство Італія Третій Рейх | |
Належність | Королівські військово-морські сили Італії Кріґсмаріне | |
Корабельня | Franco Tosi, Таранто | |
Замовлено | 4 | |
Закладено | 4 | |
Спущено на воду | 4 | |
На службі | 1939 — 1944 | |
Загибель | 4 | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі Битва за Атлантику | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1030 тонн (надводна) 1484 тонни (підводна) | |
Довжина | 76,1 м | |
Ширина | 6,98 м | |
Висота | 4,55 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Tosi 2 × електродвигуни Ансальдо | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 1750 к. с. (дизельних двигуни) 2 × 750 к. с. (електродвигун) | |
Швидкість | 18 вузлів (33,3 км/год) (надводна) 8 вузлів (15 км/год) (підводна) | |
Дальність плавання | 7500 миль (13900 км) на швидкості 9,4 вузлів у надводному положенні 108 миль (200 км) на швидкості 4 вузли (7,5 км/год) у підводному положенні | |
Екіпаж | 58 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 2 × 100-мм гармати OTO Mod. 1928 | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед | |
Зенітне озброєння | 4 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931 |
Підводні човни типу «Люцці»
- Позначення
№ | Корабель | На честь | Закладено | Спущено | У строю | Статус |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | «Генерале Люцці» | Альберто Люцці | 1 жовтня 1938 | 19 вересня 1939 | 21 листопада 1939 | 27 червня 1940 року атакований на південь від Криту британськими есмінцями «Дейнті», «Айлекс», «Дікой», «Дефендер» та австралійським есмінцем «Вояджер» і затоплений |
2 | «Альпіно Баньоліні» | Альпіно Баньоліні | 15 грудня 1938 | 28 жовтня 1939 | 22 грудня 1939 | 8 вересня 1943 року після капітуляції Італії захоплений німцями, перейменований на UIT-22. 11 березня 1944 року затоплений поблизу мису Доброї Надії британською ескадрильєю летючих човнів PBY «Каталіна» |
3 | «Капітано Тарантіні» | Рафаеле Тарантіні | 5 квітня 1939 | 7 січня 1940 | 16 січня 1940 | 15 грудня 1940 року потоплений британським ПЧ «Тандерболт» в естуарії Жиронди |
4 | «Реджинальдо Джуліані» | Реджинальдо Джуліані | 10 березня 1939 | 3 грудня 1939 | 3 лютого 1940 | 14 лютого 1944 року затоплений британським ПЧ «Теллі-Го» у Малаккській протоці |
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- Console Generale Liuzzi(італ.)
- Classe Liuzzi (1938)(італ.)
- Sommergibili Console Generale Liuzzi(італ.)
- Italian submarines in World War Two(англ.)
Література
- Erminio Bagnasco, Maurizio Brescia, I sommergibili italiani 1940—1943 — Parte 2ª, in Storia Militare Dossier, n. 12, gennaio-febbraio 2014.(італ.)
- Giorgio Giorgerini, Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi, Mondadori, 2002, ISBN 978-88-04-50537-2.
- Брагадин М. А. Битва за Средиземное море. Взгляд побежденных. — М.: «АСТ», 2001. — 624 с. — 8000 экз. — ISBN 5-17-002636-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.