Consolidated PBY Catalina
Consolidated PBY Catalina, «Каталіна» — американський летючий човен та літак-амфібія, розроблений в середині 30-х р. XX ст. компанією Consolidated Aircraft. Брав активну участь у бойових діях на усіх фронтах Другої світової війни. Експортувався в більш ніж 30 країн, постачався в СРСР за ленд-лізом, та вироблявся у Радянському союзі за ліцензією під назвою ГСТ. «Каталін» було побудовано більше, ніж будь-яких інших гідролітаків в історії[1].
Consolidated PBY Catalina | |
---|---|
| |
Consolidated PBY Catalina | |
Призначення: | Бомбардувальник, Патрульна амфібія |
Перший політ: | 28 березня 1935 |
Прийнятий на озброєння: | жовтень 1936 |
Знятий з озброєння: | 1957 |
На озброєнні у: | СРСР, США, ще більше 30 країн |
Розробник: | Consolidated Aircraftd, Canadian Vickersd, Naval Aircraft Factoryd і Boeing Canadad |
Виробник: | Consolidated Aircraft Corporation, США |
Всього збудовано: | 3305 |
Модифікації: | PBY-1, PBY-2, PBY-3, PBY-4, PBY-5, PBY-5A, PBY-6A |
Конструктор: | Айзек М. Леддон |
Екіпаж: | 7-8 осіб |
Крейсерська швидкість: | 201 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 314 км/год |
Бойовий радіус: | 720 км |
Дальність польоту: | 4030 км |
Практична стеля: | 4000 м |
Довжина: | 19,47 м |
Висота: | 6,15 м |
Розмах крила: | 31,7 м |
Площа крила: | 130,06 м² |
Двигуни: | 2 × Pratt & Whitney R-1830-92 |
Тяга (потужність): | 2 × 1200 к.с. (895 кВт) |
Після війни й далі активно використовувався військовими та цивільними операторами протягом кількох десятиріч. Окремі екземпляри експлуатуються як пожежні літаки й у наш час.
Історія назви
«Каталіною» амфібію нарекли британські льотчики, отримавши перші постачання у листопаді 1940 р. Літак було названо на честь острова-курорту біля берегів Каліфорнії[2]. Таке ім'я цілком відповідало прийнятій у Королівських ВПС системі найменування іноземних літаків, згідно з якою назва машини повинна вказувати на її походження. Коли у 1941 році США офіційно ввели систему назв для власних літаків, багато імен вони запозичили у британців, включно із «Каталіною».
«Каталіна» в СРСР
Перша спроба отримати «Каталіну» для радянського флоту була здійснена у 1942 році, але безрезультатно.[3]
З лютого 1943 року завод Naval Aircraft Factory (NAF) у Філадельфії почав будувати модифіковану версію «Каталіни» під індексом PBN-1 Nomad. Саме ці машини були запропоновані за ленд-лізом СРСР. Практично усі літаки з цим індексом (118 з 138 побудованих) були відправлені у Елізабет Сіті, звідки радянські екіпажі переганяли їх у бойові частини.[2]
У модифікації Nomad носову частину подовжили, а вікно бомбардира захистили створами. На 1,42 м подовжилась хвостова частина. Змінилась форма поплавків під крилами, у центральній частині крила розмістили додатковий паливний бак, встановили нове хвостове оперення та вдосконалили електросистему. Носова турель з 12,7-мм кулеметом стала прибираємою.
Ці літаки використовувались як розвідники та мисливці за підводними човнами, а також для рятування екіпажів збитих літаків. До травня 1945 року літаки цього типу стали наймасовішими гідролітаками у радянській морській авіації, витіснивши МБР-2[4].
Після війни
У післявоєнний період «Каталіну» прийняли на озброєння більш ніж 30 країн світу. Нідерландські літаки брали участь у спробі придушити щойно оголошену незалежність Індонезії у 1946-48 рр, ізраїльські застосовувалися під час Суецької кризи 1956 р. Останньою військовою операцією «Каталіни» стала висадка кубинських контрреволюціонерів у затоці Свиней у квітні 1961 р.
У США та Канаді багато «Каталін» модифікували у пожежні літаки для боротьби з лісовими пожежами. Модифікація передбачала встановлення у фюзеляжі бака ємністю 4164 л води, що наповнювався під час глісування літака на швидкості 112—120 км/год. Висувний забірник дозволяв набирати 3000 л за 15-20 сек.
Серійні варіанти
- РВY-1 — початкова версія з двигунами R-1830-64. Озброєння 4 × 7,62 мм кулеметами, до 1820 кг бомб, або 2 торпеди;
- РВY-2 — змінене хвостове оперення;
- РВY-3 — з двигунами R-1830-66;
- РВY-4 — з двигунами R-1830-72 та системою запобігання заледенінню;
- РВY-5 — з двигунами R-1830-82, зміненим хвостовим оперенням, бортовими стрілецькими установками у блістерах. Озброєння 2×12,7 + 2×7,62 мм кулемета, потім 2×12,7 + 3×7,62 мм кулемета. З 1941 року встановлювались радари;
- РВY-5А — амфібія на базі РВY-5, гідравлічно-кероване триопорне шасі з носовою стійкою;
- РВY-6А — останній варіант, що увібрав зміни, застосовані у моделі PBN-1 Nomad. А саме: трохи вищий кіль, зміцнене крило, нова електрична система, та носова турель з 12,7-мм кулеметом.
Галерея
- Прототип XPBY-5A під час випробувань, грудень 1939 р.
- Цивільна версія «Каталіни» авіакомпанії Qantas
- На Тихому океані під час битви за атол Мідвей
- Остання військова модифікація «Каталіни» — PBY-6A
- Цивільна «Каталіна» канадського виробництва, 1952 р.
- Пожежна «Каталіна» у середині 80-х
- Сучасна модифікація Bird Innovator з двома додатковими двигунами від Cessna та переробленою кабіною
Джерела
Посилання
- Creed, Roscoe. PBY: The Catalina Flying Boat. Annapolis, MD: US Naval Institute Press, 1986. ISBN 0-87021-526-4
- Crocker, Mel. Black Cats and Dumbos: WW II's Fighting PBYs. Crocker Media Expressions, 2002. ISBN 0-9712901-0-5
- Hendrie, Andrew. Flying Cats: The Catalina Aircraft in World War II. Annapolis, MD: US Naval Institute Press, 1988. ISBN 0-87021-213-3
- Legg, David. Consolidated PBY Catalina: The Peacetime Record. Annapolis, MD: US Naval Institute Press, 2002. ISBN 1-55750-245-5
- Ragnarsson, Ragnar. US Navy PBY Catalina Units of the Atlantic War. Botley, Oxford, UK: Osprey Publishing, 2006. ISBN 1-84176-910-X
- Scarborough, William E. PBY Catalina — Walk Around. Carrollton, Texas: Squadron/Signal Publications, Inc., 1996. ISBN 0-89747-357-4
- Wagner, Ray. The Story of the PBY Catalina (Aero Biographies Volume 1). San Diego, California: Flight Classics, 1972.