Підводні човни типу «Стерджен»
Підводні човни типу «Стерджен» — 37 багатоцільових атомних підводних човнів ВМС США, і ще окремо два експериментальні на базі типу. Вони складали основу підводного флоту США в часи Холодної війни. Їх наступниками були човни типів «Лос-Анжелес», «Сівульф», «Вірджинія».
Підводні човни типу «Стерджен» | ||
---|---|---|
Sturgeon-class submarine | ||
човен «Стерджен» (SSN-597) | ||
Під прапором | США
| |
Спуск на воду | 1966—1973 р (37+2 човнів)
| |
Виведений зі складу флоту | 1990—2004 р
| |
Сучасний статус | утилізовані
| |
Основні характеристики | ||
Тип корабля | АПЧТРК
| |
Розробник проєкту | Electric Boat, General Dynamics Quincy, Ingalls Shipbuilding, Portsmouth Naval Shipyard, New York Shipbuilding Corporation, Newport News Shipbuilding, Mare Island Naval Shipyard
| |
Класифікація НАТО | Sturgeon class
| |
Швидкість (надводна) | 15 вузлів (28 км/год)
| |
Швидкість (підводна) | 26 вузлів (48 км/год)
| |
Робоча глибина занурення | 400 м
| |
Автономність плавания | 75 днів, 150000 миль (245 000 км ходу)
| |
Екіпаж | 107 осіб
| |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 89,08 або 93,23 м
| |
Ширина корпусу найб. | 9,65 м
| |
Середня осадка (по КВЛ) | 8,73 м
| |
Озброєння | ||
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 12-18 торпеди
| |
Ракетне озброєння | 4 протикорабельні КР UGM-84 Harpoon, 4 протичовнові КР UUM-44 SUBROC, 8 КР по наземних цілях Tomahawk
| |
Зображення на Вікісховищі |
Конструкція
Човни цього типу були продовженням вдосконалення човнів типу «Трешер/Перміт». Найбільша відмінність була у збільшені розмірів корпусу човнів, що дозволило встановлення розвідувального обладнання. Передні вертикальні рулі, встановлені на рубці, могли повертатися на 90 градусів, що дозволило човнам проламувати при спливанні тонкий лід. Ззовні корпус був покритим напівдюймовим (13 мм) шаром гуми.[1][2] Тонкий корпус носової частини човна, там де був великий гідролокатор, був виготовлений з склопластику. Хоча на практиці більше користувалися буксированим гідролокатором, котрий був більш чутливим і на котрий менше впливали шуми самого човна.
Човни типу використовувалися і як експериментальні для випробовування певного обладнання й систем. А вісім човнів для спеціального призначення. Човен цього типу «Нарвал» переобладнувався для випробовування малошумної енергетичної установки, але вони не були успішними, бо понижували безпечність човна.
Човен «Гленард Ліпскомб» був переобладнаний для випробування великого електродвигуна на валу гвинта, замість прямого обертання від парових турбін, також з метою пониження шумів. Але ККД був надто низьким.
На човен «Паффер» випробовувалися нові системи електричного живлення і кондиціонування, котрі вирішили проблеми внутрішніх шумів і котрими були оснащені й усі інші човни типу.
На човні «Батфіш» випробувалася спеціальна обробка корпусу для зниження рівня шумів.
На човні «Парч» була збільшена довжина корпусу на 100 фунтів (30 м), котра досягла після цього 122 метрів, аби розмістити барокамеру для надмалого підводного апарату (DDS). І потім цей човен залучався до таємних розвідувальних операцій у водах СРСР.
Представники
Човни типу будувалися у двох серіях, з «коротким» корпусом і з «довгим» корпусом.
Перша серія
Друга серія
Див. також
Примітки
- Pike, John. Sonar Domes. Mi litary. GlobalSecurtiy.org. Процитовано 17 травня 2011.
- Coating Systems for Submarine Bow Dome Preservation. National Surface Treatment Center. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 17 травня 2011.
Література
- Submarines, War Beneath The Waves, From 1776 To The Present Day, By Robert Hutchinson.
- Cold War Submarines: The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines, by Norman Polmar
- The American Submarine, by Norman Polmar