Підводні човни типу «Тенч»
Підводні човни типу «Тенч» — 29 підводних човнів ВМС США, котрі були продовженням вдосконалення човнів типу «Балао». І вони були попередниками човнів типу «Баракуда». Несли службу у 1944—1975 рр. Брали участь у Другій світовій війні.
| ПЧ типу «Тенч» | ||
|---|---|---|
| Tench-class submarine | ||
 | ||
| Човен «Тенч» | ||
| Під прапором | * Військово-морські сили США
| |
| Спуск на воду | 1944—1951 рр (29 човнів) | |
| Виведений зі складу флоту | 1944—1975 рр | |
| Сучасний статус | 25 утилізовані (3 передані іншим країнам), 1 активний, 3 пам"ятники | |
| Основні характеристики | ||
| Розробник проєкту | Electric Boat, Portsmouth Naval Shipyard, Boston Navy Yard. | |
| Швидкість (надводна) | 20,25 вузлів (38 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 8,75 вузлів (16 км/год) | |
| Гранична глибина занурення | 120 м | |
| Автономність плавания | 75 днів (20 000 км ходу) | |
| Екіпаж | 81 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 95,0 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8,3 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 5,2 м | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 х (5") 127-мм / 25 калібрів | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 носових і 4 кормових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 28 торпед | |
| ППО | 1 х Bofors 40 mm
1 х Oerlikon 20 mm 2 х 0,3" і 0,5" (7,62-мм і 12,7-мм) | |
 Зображення на Вікісховищі | ||
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Історія
Початкові плани передбачали побудувати 146 човнів цього типу, але будівництво 117 човнів було скасовано в 1944—1945 роках, коли стало очевидно, що вони не були вже необхідними аби перемогти Японію. Решта 31 були введені в експлуатацію в період з жовтня 1944 року і до лютого 1951 року.
Човен USS Cutlass (SS-478) був переданий Тайваню, де був перейменований у Хай Ши в 1973 році.
Два човна типу були передані Італії, де були перейменовані в «Gianfranco Gazzana-Priaroggia».
USS Argonaut (SS-475) був проданий Канаді в 1968 році, і перейменований в HMCS Rainbow (SS-75), і виведений з експлуатації в 1974 році.
Деякі з класу були оновлені в першу чергу за рахунок збільшення ємності батарей та оптимізації внутрішньої частини підводного човна.[1]
Конструкція
Проєкт рухової системи був таким же, як останніх човнів типу «Балао» — чотири головних дизельних двигунів і два низькообертові електродвигуни на двох валах, без редукторів. Дві секції по 126 — акумуляторів «Sargo» (свинцево-кислотних батарей).
Музеї
- USS Requin (SS-481) — Carnegie Science Center, Пітсбург.
- USS Torsk (SS-423) — пришвартований біля пірсу № 3 Inner Harbor, (біля National Aquarium в Балтіморі), штат Меріленд.
- USS Thornback (SS-418) — в експозиції Rahmi M. Koç Museum, Золотий Ріг, Стамбул.
Див. також
- Підводні човни типу «Капітан О'Браян»
- HMS Oxley (55 P)
- Д-5 «Спартаківець»
- I-23
- USS Whale (SS-239)
Література
- Bauer K. Jack Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. — Westport, Connecticut: Greenwood Press, 1991. — ISBN 0-313-26202-0.
- Friedman Norman U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1995. — ISBN 1-55750-263-3.
- Lenton, H. T. American Submarines (Doubleday, 1973).