Підводні човни типу «Балао»

Балао (англ. Balao-class) — 128 підводних човнів ВМС США, котрі були продовженням вдосконалення човнів типу «Гато». І вони були попередниками човнів типу «Тенч». Несли службу у 1943—1975 рр. Брали активну участь в Другій світовій війні.

ПЧ типу «Балао»
Balao-class submarine
Човен USS Balao (SS-285)
Під прапором * Військово-морські сили США
Спуск на воду 1942—1946 рр (128 човнів)
Виведений зі складу флоту 1943—1975 рр
Сучасний статус 11 потоплено, 108 утилізовані (63 передані іншим країнам), 8 стали пам'ятниками, 1 активний
Основні характеристики
Розробник проєкту Electric Boat, Portsmouth Naval Shipyard, Mare Island Naval Shipyard, William Cramp and Sons,  Manitowoc Shipbuilding Company
Швидкість (надводна) 20,25 вузлів (38 км/год)
Швидкість (підводна) 8,75 вузлів (16 км/год)
Гранична глибина занурення 120 м
Екіпаж 80-81 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 94,9-95 м
Ширина корпусу найб. 8,3 м
Середня осадка (по КВЛ) 5,13 м
Озброєння
Артилерія 1 х (5") 127-мм / 25 калібрів

1 х Bofors 40 mm

1 х Oerlikon 20 mm

Торпедно-
мінне озброєння		 6 носових і 4 кормових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 24 торпед
Зображення на Вікісховищі

Історія

Більшість човнів типу почали свою службу з 3" (76-мм) / 50 калібрів або з 4" (102 мм)/ 50 калібрів палубними гарматами знятими з старих човнів типу «S». Але завдяки досвіду війни, більшість з човнів була переозброєна на палубну гармату 5 « (127 мм)/ 25 калібрів, на початку 1944 року. Човен USS Spadefish (SS-411), введений в експлуатацію в березні 1944 року, був першим збудованим човном цього типу вже 5» (127 мм) палубною гарматою.

Для ППО човни були оснащені зенітними артилерійськими установками 40-мм Bofors і 20-мм Oerlikon.

В 2007 році USS Tusk (SS-426) — підводний човен типу, був одним з двох останніх діючих човнів в світі, побудованих під час Другої світової війни, він був переведений на Тайвань на початку 1970-х. Човен типу «Тенч» USS Cutlass (SS-478) був іншим таким котрий зберігся. Вони там були названі човнами типів «Хай Ши» і «Хай Бао».[1][2]

Конструкція
Дизельний двигун General Motors моделі 16-248 V16

Підводні човни типу отримали головні двигуни від одного з двох виробників. Fairbanks-Morse поставлям модель 38D8⅛ двигунів, а General Motors поставляв моделі 16-248 і 16-278A.

Два виробники постачали електродвигуни для тих підводних човнів. Elliott Company для човнів з двигунами Fairbanks-Morse, а General Electric для човнів з двигунами General Motors, але деякі човни Fairbanks-Morse отримали і електродвигуни GE.

Раніше підводний човен США ніс чотири високошвидкісних електродвигуни (два на гребний вал), які повинні були бути оснащені редукторами, щоб зменшити оберти до відповідної швидкості для валів. Редуктори створювали високий рівень шумів, що сприяло легкому виявленню човна акустиками ворога. Тому човни типу отримували електродвигуни з малими обертами, що згодом дозволяло з'єднувати двигуни напряму з валами, без редукторів.

Пам'ятники

Вісім човнів типу виставлені як пам'ятники-музеї. Вони, перш за все, залежить від доходів, отриманих в відвідувачів, щоб утримувати їх згідно стандартів ВМС США; бо кожна човен проходить щорічний огляд . Деякі човни, такі як «Batfish» і «Pampanito», заохочують молодіжні організації і дозволяють групам добровольців спати протягом ночі в кубриках.

Див. також

Література

Примітки
  1. Museum documents an operating US, WW II built submarine in Taiwan
  2. Jimmy Chuang (17 квітня 2007). World's longest-serving sub feted. Taipei Times. с. 2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.