Підгорний Ной Мойсейович

Ной Мойсейович Підгорний (30 жовтня 1897, Житомир, Російська Імперія — 25 грудня 1988, Харків, СРСР) — радянський архітектор, який працював в Харкові, професор. Брат архітектора Ради Мойсеївни Підгорної.

Підгорний Ной Мойсейович
Народження 30 жовтня 1897(1897-10-30)
Смерть 1988
Країна
(підданство)		  СРСР
Діяльність архітектор

Життєпис

Ной Мойсейович Підгорний народився 30 жовтня 1897 року у м.Житомирі Волинської губернії у єврейській родині[1], батько — кустар-мебляр.

У 1913—1918 рр. навчався на архітектурному відділенні Київського художнього училища, у 1924—1929 рр. — в Київському художньому інституті. У студентські роки давав приватні уроки малювання і креслення, писав плакати, оформляв державні свята, працював помічником архітектора на будівництві будівлі Академії наук УРСР (1927—1928 рр.).

У 1930 р. приїхав до Харкова з бригадою архітектора П. Ф. Альошина з проектування і будівництва соціалістичного міста «Новий Харків» в районі Харківського тракторного заводу (ХТЗ).

У 1931—1934 рр. працював старшим інженером Наркомхоза УРСР.

У 1935—1937 рр. працював керівником 3-ї майстерні при Харківській міськраді, де займався проектуванням прив'язок і оформленням фасадів типових шкіл і дитячих садів у Харкові.

У 1938—1941 рр. працював керівником 3-ї архітектурно-планувальної майстерні в Харківському відділенні інституту «Міськбудпроект», брав участь в будівництві 45 шкіл та 50 дитячих установ.

З початком радянсько-німецької війни виїхав з організацією, де він працював, в евакуацію до Новокузнецька (Російська Федерація). Проектував селища для металургів та гірничовидобувних підприємств.

У листопаді 1943, одразу після визволення Харкова повернувся до міста, де обійняв посаду керівника 1-ї майстерні «Міськбудпроекту».

Спільно з архітекторами П. І. Русіновим та Г. Г. Домшлаком займався відновленням житла в зруйнованому центрі для заводу № 75 по вул. Багалія, Чорноглазівській, Садовій (1944 р), інших зруйнованих війною будівель.

У 1945 році розпочав викладацьку діяльність на кафедрі архітектурного проектування Харківського гірничого інституту (викладав до 1979 р.) і продовжува займатися проектуванням.

Аавтор відновлювальних робіт у комплексі Харківського гірничого інституту (нині в ньому працює Харківський Національний університет радіоелектроніки) та проектів нових корпусів вузу. Виконвав проекти відновлення та реконструкції інститутів інженерів залізничного транспорту ім. С. М. Кірова (нині — Український державний університет залізничного транспорту) та інженерно-економічного (нині — Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця). Йому належить і проект реконструкції науково дослідного інституту ВНІІОМШС (1946-50 рр.) — колишнього Торгового банку на пл. Конституції (арх. О. М. Бекетов, 1899 р.). Займається реконструкцією трьох корпусів студентського гуртожитку «Гігант» по вул. Пушкінській (арх. А. Г. Молокін та Г. Д. Іконніков, 1931 р.).

У 1962 р. отримав звання професора.

Підгорний пішов з життя 25 грудня 1988 року.

Вибрані проекти та споруди

Джерела
  • Архитекторы Харькова (Kharkov Architects). С. Чечельницкий. Харьков, 2008. ISBN 978-966-96531-4-7
  • Архитектор-художник Ной Моисеевич Подгорный: (К 80-летию со дня рождения). — Стр-во и архитектура, 1977, No 12, с. 32—33.
  • Александр Юрьевич Лейбфрейд. Архитекторы-евреи в Харькове. Каравелла, 2002. 31 с.

Примітки
  1. Александр Юрьевич Лейбфрейд. Архитекторы-евреи в Харькове. Каравелла, 2002. 31 с.
  2. В Харькове на одной из главных улиц есть натуральный Ковчег (ФОТО) - Городской Дозор. Городской ДоZор. Процитовано 15 листопада 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.