Проспект Науки (Харків)

Магістраль починається біля майдана Свободи. Забудова її почалася в 1930-ті роки, коли споруджувався комплекс площі. У цей час тут будувалися величезні корпуси житлових кооперативів «Новий побут» (архітектор М. Ф. Покірний) і «П'ять за три». У травні 1934 року був зданий в експлуатацію перший корпус Будинку фахівців. У 1936 році почалися підготовчі роботи зі спорудження будівлі Медичного інституту (архітектор В. А. Естрович). З часом передбачалося продовжити проспект Леніна на північ. Забудову проспекту перервала Друга світова війна. У післявоєнний період тут споруджено багато нових будівель. Серед них - житловий будинок заводу маркшейдерських інструментів (точних приладів), новий корпус Медичного інституту (реконструкція архітектора Орехова) та інші.

Харківський медичний інститут заснований у 1805 році як лікарське відділення (пізніше медичний факультет) Харківського університету. У 1920 році злився з Жіночим медичним інститутом, заснованим у 1910 році, та став називатися Медичною академією. У 1921 році перетворений на Медичний інститут.

На проспекті Науки, у великих нових будівлях, які займають цілі квартали, розташувалися навчальний Університет радіоелектроніки, інститут Діпросталь, Укргідропроект тощо. Університет радіоелектроніки веде свою історію від Гірничо-індустріального інституту, заснованого в 1944 році. Після його реорганізації в 1966 році створено Інститут радіоелектроніки (Харківський інститут радіоелектроніки, скорочено - "ХІРЕ") . Будівля ХІРЕ побудована в 1930—1931 роках за проєктом архітектора Штейнберґа для інженерно-будівельного інституту. Неодноразово перебудовувалася. Остання реконструкція здійснена за проєктом архітектора Подгорного.

Великий внесок у справу розвитку чорної металургії нашої країни вносить Державний науково-дослідний і проєктний інститут металургійної промисловості «Діпросталь». Будівля інституту побудована на початку 1960-х років за проєктом архітектора Вегмана. З 1959 року інститут став головним із проєктування підприємств феросплавної промисловості. Діпросталь — генеральний проєктувальник багатьох металургійних та феросплавних заводів в Україні, Уралі, в Криму, Сибіру, Казахстані. Дітищем Діпросталі є два найбільших у світі феросплавні заводи — Нікопольський і Єрмаківський.

В одній будівлі з Діпросталь працює Укргідропроект. За проєктами інституту побудовані Каховська, Кременчуцька, Середньодніпровська та Київська гідроелектростанції на Дніпрі, Дубоссарська ГЕС на Дністрі. Інститут проєктує також будівництво водосховищ, меліоративних систем, складає комплексні схеми використання а охорони водних ресурсів. Тут розроблена система водопостачання Харкова та обводнення річок Лопань і Харків.

У грудні 1964 року на проспекті було відкрито готель «Інтурист» (зараз «Національ»), побудований за проєктом архітектора B. Васильєва. Будівля готелю поєднана з рестораном, фасад якого прикрашають мозаїчні керамічні панно роботи художників А. Щеглова та В. Віхтінского. У 1970 році в цій частині проспекту, яка дотикається до Саржиного Яру, завершилося спорудження багатоповерхового будинку, де розмістилася низка проєктних організацій (так званий «Будинок проєктів»).

Навпроти Будинку проєктів знаходиться завод хімічних реактивів. Підприємство є експериментальною базою наукових розробок багатьох науково-дослідних інститутів.

По середині проспекту на ділянці від проспекту Незалежності до Саржина Яру проходив пішохідний бульвар. Він був ліквідований у 2005-2006 роках в зв'язку з реконструкцією проспекту для розширення проїжджої частини[2].

Наприкінці 1950-х — початку 1960-х років проспект Науки підійшов до Саржиного Яру та по дамбі протягнувся далі в північному напрямку на Павлове Поле — новий район міста, що має площу близько 300 гектарів. Він примикає до житлового масиву Олексіївка та зеленого масиву Лісопарк.

План планування і забудови Павлового поля розроблений авторським колективом у складі архітекторів А. Г. Григоренка, Л. М. Тюльпа, інженерів Р. І. Любарського, К. В. Чернишова, М. М. Пайн та інших фахівців.

Павлове Поле розділене на низку мікрорайонів, кожен з яких приблизно в сім разів більше звичайного міського кварталу. Це дозволило здійснити принцип вільного планування, тобто дати максимум світла, сонця і зручностей жителям кожного будинку. Всі мікрорайони сплановані за безквартальною системою, завдяки якій транспортний та пішохідний рух відокремлено один від одного.

У другій половині 1960-х років проспект Науки простягнувся далі на північ та дійшов до лісопарку, з'єднавшись з вулицею Олексія Дерев'янка, що дало можливість найкоротшим шляхом по новому мосту через Саржин Яр зв'язати Павлове Поле з Сумською вулицею. На західній стороні проспекту знаходяться корпуси Фізико-технічного інституту низьких температур, заснованого в 1960 році. Ця єдине в країні спеціалізована кріогенна установа здійснює не лише широкі дослідження в галузі фундаментальної та прикладної надпровідності, фізики магнітних явищ, біофізики, молекулярної фізики та в інших наукових напрямах, а й розробляє і виробляє для наукових установ та народного господарства країни кріогенні прилади та пристрої.

• Буд. № 4 — Пам'ятка архітектури Харкова, Морфологічний корпус медичного інституту[3] (нині - головний корпус Харківського національного медичного університету). Будівництво розпочато в 1937 році за проєктом архітектора В. А. Естровича. Початковий проєкт був виконаний у дусі конструктивного модерну. За задумом автора, це повинно було згладити контраст між аскетичним характером навколишньої забудови початку 30-х років і класичними тенденціями в образі будинків кінця того ж десятиліття. Будівництво було завершено по переробленому проєкту (архітектора Г.Д. Орєхова за участю архітектора П.І. Арєшкін, 1952). Об'ємна композиція в основному збереглася, але фасади придбали різнохарактерні деталі, що додали будівлі еклектичний вигляд.
• Буд. № 6 — Житловий будинок з вбудованим магазином і кінотеатром. Побудований в 1956 році, архітектори Д. Р. Торубаров, В. Г. Клейн, А. П. Бондаренко). Відсунутий від червоної лінії восьмиповерховий будинок з лоджіями па верхніх поверхах відповідає за масштабом суміжному корпусу медичного інституту, а протяжний фасад шестиповерхового обсягу, витягується уздовж вулиці Данилевського, відповідає масштабу знаходяться на ній житлових будинків. З боку вулиці Данилевського знаходився вхід в кінотеатр. У будівлі працював двозальний кінотеатр "Харків", а після його закриття там розмістився офіс банку.
• Буд. № 9 — Державний науково-дослідний і проєктний інститут металургійної промисловості - Гипросталь. Побудований в 1962 році, архітектори Г. Г. Вегман, Е. Н. Бельман, Д. А. Морозов.
• Буд. № 14 — Інститут радіоелектроніки. Побудований в 1952 році, архітектор Н. М. Підгорний. Навчальний корпус споруджений дусі класицизму на місці зруйнованого в роки радянсько-німецької війни будівлі інженерно-будівельного інституту. Головний вхід в корпус розташований з боку вулиці Серповій в глибині курдонер. Парадний вестибюль, головні сходи та актовий зал прикрашені багатою ліпленням.
• Буд. № 21 - Готель «Інтурист» (зараз «Національ»). Побудований у 1964 році. на проспекті було відкрито готель , побудований за проєктом архітектора B. Васильєва. Будівля готелю поєднана з рестораном, фасад якого прикрашають мозаїчні керамічні панно роботи художників А. Щеглова.
• Буд. № 36, 38, 40 — Будинок проєктів. Комплекс утворений з трьох великих корпусів: середнього - дев'ятиповерхового і бічних, висотою п'ять і шість поверхів. Він споруджений за проєктом повторного застосування, розробленим в Києві для проєктних інститутів Держбуду УРСР (прив'язку виконали архітектори Г. М. Соколовський, Є. А. Любомілова, В. Д. Серобаба за участю архітектора С. М. Розенфельда. При прив'язці перероблені внутрішнє планування , конструкції і, частково, фасади. На першому поверсі правого корпусу працював книжковий магазин "Кобзар". Після його закриття там розмістилося відділення банку.
• Буд. № 27-А — Готель "Мир". Побудований у 1979 році, архітектори С. Н. Миргородський, Р. Н. Гупало, Н. І. Діденко, І. Н. Іванов, В. В. Савченко; скульптор В. М. Клочков. Чотирнадцятиповерхова будівля розташована в зеленій зоні при в'їзді на Павлово Поле. Композиція будівлі утворена компактною в плані "пластиною" (житлова частина) і підтримуючого її стилобату, в якому влаштовані вестибюль та ресторанний комплекс. Поруч з готелем працював басейн-фонтан, який у вечірній час підсвічувався, але згодом він припинив діяти.
• Буд. № 47 — Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України. Побудований у 1961—1964 роках, архітектори В. С. Васильєв, Е. Ю. Черкасов, П. І. Арєшкін. Комплекс інституту утворений шістьма різноповерховими корпусами, що звя'зані перехідними галереями.

• 
  Харківський національний медичний університет
• 
  Харківський національний університет радіоелектроніки
• 
  Пам'ятник засновникам Харкова

• Улицы Харькова — Проспект Ленина (рос.)
• Дьяченко Н.Т. Улицы и площади Харькова. — 3-е. — Харьков : Прапор, 1974. — С. 234-242. — 40000 прим.
• Лейбфрейд А. Ю., Реусов В. А., Тиц А.А. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1985. — С. 90—93. — 10000 прим.
• Проспект Науки на сайті міського транспорту (рос.)