Підгір'я (Івано-Франківський район)
Підгі́р'я — село в України, Богородчанському районі Івано-Франківської області.
| село Підгі́р'я | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Богородчанський |
| Рада | Підгірська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA26040030130033111 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1441 |
| Колишня назва | Ляхівці, Бистриця |
| Населення | 2 289 |
| Площа | 30 км² |
| Густота населення | 76,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77706 |
| Телефонний код | +380 347157 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′30″ пн. ш. 24°30′39″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
343 м |
| Водойми | р. Бистриця Солотвинська, р. Дзвиняч, п. Корчовий |
| Відстань до обласного центру |
25 км |
| Відстань до районного центру |
2 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Підгі́р'я, вул Сагайдачного, 7 |
| Карта | |
  Підгі́р'я | |
 Підгі́р'я | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташоване на річці Бистриця Солотвинська, у яку впадає річка Дзвиняч та потік Корчовий.
Назва
Віддавна село називалось Ляхівці. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Ляхівці Богородчанського району перейменовано на Бистриця і Ляховецьку сільську Раду — на Бистрицьку[1]. 25 листопада 1963 р. постановою облвиконкому № 735 село отримало нинішню назву.
Історія
Згадується 3 січня 1441 року в книгах галицького суду[2].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі орендував Микола, а орендована Дзюраковським частина спустошена[3].
Королівська люстрація 1565 року в селі перерахувала по іменах і прізвищах 14 власників стад худоби.[4]
За результатами перепису населення від 31 грудня 1880 р. в Ляхівцях мешкало 1947 осіб[5].
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в селі в 1934—1939 рр. був осередок ґміни Ляховце та постерунку поліції.
Населення за переписом 2001 р. становило 2289 осіб.
Пам'ятки архітектури
Відомі люди
- Капущак Іван — селянський ватажок (огородник[8]), депутат австрійського парламенту (1807–1868).
- Парфан Тарас Дмитрович — український політик, голова Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, заступник голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, волонтер, громадський діяч.
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.93, № 913
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І — Львів, НТШ, 1895. — с. 72.
- Vollständiges Ortschaften-Verzeichnis der im Reichsrathe vertretenen Königreiche und Länder nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. December 1880. - Wien : Alfred Hölder k. k. Hof- und Universitäts-Buchhändler, 1882. - С. 315.
- Підгір'я, Церква Різдва Христового 1832
- Підгір'я, Церква Св. Миколи 1850
- Р. Горак. Задля празника. У сутінках.— К.: Радянський письменник, 1989.— 374 с.— С. 367. ISBN 5-333-00206-1
Джерела
- Lachowce (al. Lachowiec, po rusku Lachiwci) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 54. (пол.)