Підкамінь (ґміна)

Ґміна Подкамєнь сільська гміна в Рогатинському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було містечко Подкамєнь (Підкамінь).

Гміна Подкамєнь
1934-1939, 1941-1944
Воєводство Станіславське
Повіт Рогатинський
Адмінцентр гміни Подкамєнь (Підкамінь)
Тип гміни Сільська
Площа 133,41 км²
Громади 13
Населення (1931)
  населення
  густота населення

11 486
86,1 осіб/км²

Об’єднану сільську ґміну Подкамєнь (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бєньковце (Беньківці), Виспа, Дегова, Дзічкі (Дички), Доліняни, Заланув (Заланів), Любша, Мелна, Подбуже (Підбір'я), Подкамєнь (Підкамінь), Псари (за винятком частини, віднесеної до ґміни Кнігиніче), Фраґа, Яглуш[1].

Площа ґміни — 133,41 км².

Кількість житлових будинків — 1 827.

Кількість мешканців — 11 486.[2]

Національний склад населення ґміни Подкамєнь на 01.01.1939[3]:

селонаселенняукраїнці-грекокатоликиукраїнці-латинникиєвреїнімціполякипольські колоністи
Беньківці7907855
Виспа6706451015
Дегова810690901020
Дички68067055
Долиняни200018508070
Заланів12501110704030
Любша5605351510
Мельна8207802010
Підбір’я50043540520
Підкамінь16207006408080120
Псари141010901001060150
Фрага91080010100
Яглуш6305507010
Загалом1265010640114027530285270
Відсотки100 %84,11 %9,01 %2,17 %0,23 %2,25 %2,13 %

17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Рогатинського району.[4]

Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р.

На 1.03.1943 населення ґміни становило 10 975 осіб.[5].

Примітки

  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 11. (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 66-69.
  4. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 29
  5. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 3. (нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.