Заланів
Зала́нів — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Заланів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Івано-Франківський район |
| Рада | Рогатинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040270240063619 |
| Основні дані | |
| Населення | 598 |
| Площа | 5,753 км² |
| Густота населення | 103,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77012 |
| Телефонний код | +380 03435 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′44″ пн. ш. 24°32′29″ сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77012 Івано-Франківська обл., Рогатинський район, с. Заланів вул. Центральна, 31а |
| Карта | |
  Заланів | |
 Заланів | |
| Мапа | |
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської области» увійшло до складу Рогатинської міської громади[1]
Географія
Через село тече річка Струга, права притока Гнилої Липи.
Історія
30 травня 1440 року княгиня Марія Гольшанська село «Залунів» (Zalunyeow) разом із селами Дички, Підкамінь у Галицькій землі подарувала своєму чоловікові — Михайлу Гольшанському.[2]
У 1446 році прокуратором Заланова (Zalunyowo) був Лучан[3].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі[4].
1906 року священиком Омеляном Ваньом тут були засновані, почали діяти «Заланівські курси», які стали надійною підвалиною української гімназії імені Володимира Великого в Рогатині, урочисто відкритої 15 вересня 1909.
У 1939 році в селі проживало 1250 мешканців (1110 українців, 70 латинників, 40 євреїв і 30 німців та інших національностей)[5].
Історичний музей (посів III. місце на огляді-конкурсі музеїв історії населених пунктів області — 2015)[6].
Релігія
У селі діє греко-католицька церква Святого Дмитрія.
Відомі люди
Народилися
- Захарків Микола Степанович-«Скала» — кущовий провідник ОУН (1945—1948), Лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА
- Кирилюк Юліан Васильович — заступник командира сотні, хорунжий УПА, провідник Бібрецького надрайонного проводу ОУНР, Лицар Бронзового хреста заслуги УПА.
- Василь Іванович Мельник (1924 — 2009) — голова Рогатинської районної станиці Всеукраїнського братства вояків УПА[7].
- Микитка Осип — український військовий діяч, сотник УСС, генерал-майор УГА.
- Бжозовський Кароль — польський поет[8].
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.81, № 807 (лат.)
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.146, № 1642 (лат.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 69 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- На Прикарпатті нагородили кращі музеї історії населених пунктів. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
- В. Мельник: життя, присвячене Україні
- Załanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.)
Джерела
- Załanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.)