Під'ярків
Під'яркі́в — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 470 осіб. Орган місцевого самоврядування — Романівська сільська рада.
село Під'ярків | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район/міськрада | Львівський район | ||||
Громада | Бібрська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA46060010310074128 | ||||
Облікова картка | картка | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 470 | ||||
Площа | 3,26 км² | ||||
Густота населення | 144,17 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 81214 | ||||
Телефонний код | +380 3263 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°44′02″ пн. ш. 24°21′41″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
278 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 81213, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Романів | ||||
Карта | |||||
Під'ярків | |||||
Під'ярків | |||||
Мапа | |||||
|
Історія
Найдавніша письмова згадка про село походить з 1368 року — тоді власником села був Станіслав Дров'ята з Борку[1].
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі, село у володінні Одновського[2].
В 1552 році село Під'ярків перебувало у власності трьох панів Миколая Гербурта Одновського , пана Фірлея та Ванька. В 1711 році власником села був Адам Сенявський , краківський каштелян.[3]
В 1870 році в селі проживало ( разом з хутором Ваньківці) 826 осіб . Село та хутір розпоряджалися 1122 моргами ( морг =0,56 га) орної землі. 383 морги було занято під городами та луками. Худобу випасали на 226 моргах пасовищ. У власності пана Потоцького в селі Під'яркі́в було 15 моргів лісу. ttps://wwwpbc.rzeszow.pl/dlibra/publication/11914/edition/10927/conten.t?ref=desc
В жовтні 1930 року село постраждало від пацифікації , яку проводила польська влада. Польські солдати жорстоко побили майже 100 осіб
Боротьба ОУН -УПА
29 серпня 1944 року в селі перебувла сотня УПА "Сроманці".В селі у цей час перебувало 10-20 червоноармійців. "Сіроманці їх роззброїли ( забрано кілька крісів , кулемет, ПТР).З червоноармійцями проведено виховну роботу та відпущено. Після короткого перепочинку сотня перейшла в ліс неподалік с. Селиська
13–19.ІХ.44 р.НКВС проводив в селі облаву, заарештовано 15 чоловіків.
24–27.ІХ.44 р. проведено повторну облаву в с. Під’яркові, заарештовано синів і жінку "Довбуша" і вбито 3 старих мужчин та одного 30- тилітнього.
2.Х.44 р. більшовики в числі 80 осіб зі сторони Романова напали на с. Під’ярківз метою пошуку повстанців . В цій облаві вбили повстанця "Лиса" та оточили одне господарство, якомузнаходився "Павук" – Стеців Василь з с. Дуліб. Він, щоб не здатись більшовикам в руки, власноручно застрілився. Крім того,зловлено 4 хлопців і одну дівчину, яких комуністи забрали зі собою.[4]
Церква
- храм Перенесення мощей св. Бориса і Гліба (ПЦУ). Належить до Перемишлянського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.
- храм Перенесення мощей св. Бориса і Гліба (УГКЦ)
Пам'ятки
- Читальня збудована у 20-30 рр. ХХ ст. Внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 2895-М.
Відомі люди
- Бойко Богдан Федорович — голова «Народного руху України за єдність» , народний депутат України 1-го, 2-го та 3-го скликання.
- Толопко Дмитро Костянтинович — вчений, педагог, інженер-технолог, доктор хімічних наук, який протягом всього життя працював у Львівській Політехніці.
- Шкамбара Осип Михайло Петрович — обласний провідник ОУН Львівської області (1942—1944).
Посилання
- Історія села Під'ярків, Перемишлянського району, Львівської області
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII СТ. Київ. с. 334.
- Воєнна округа УПА “Буг” Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ-Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 242.