Пільтенський повіт
Пільтенський повіт (пол. powiat piltyński) — у 1585-1795 роках самоврядний регіон в Курляндії довкола міст Пільтен (нині Пілтене, Латвія) і Газенпот (нині Айзпуте). Адміністративний центр — Газенпот. Колишня територія Курляндського єпископства. Входив до складу Пруссії, Речі Посполитої, Курляндії-Семигалії. Керувався старостою, колегією крайових радників та пільтенським ландтагом. 1795 року анексований Росією разом із герцогством Курляндії і Семигалії. Увійшов до складу Курляндського намісництва (1795) і губернії (1796), втратив автономний статус. Ліквідований як повіт 1819 року.
Пільтенський повіт | |
Дата створення / заснування | 10 квітня 1585 |
---|---|
Держава | Річ Посполита |
Столиця | Айзпуте |
Адміністративна одиниця | Інфлянтське воєводство |
Час/дата припинення існування | 1795 |
Площа | 4558 км² |
Назва
- Пі́льтенський пові́т (лат. Districtus Piltensis / Piltinensis[1]; дан. distrikt Pilten, нім. Kreis Pilten, пол. Piltyński powiat[1], рос. Пильтенский уезд) — польська, німецька, латинська і староукраїнська назва.
- Пі́льтенський о́круг (рос. Пильтенский округ) — російська назва XVIII ст.; від дослівного перекладу Kreis — «округ», «округа».
- Пі́льтенська о́бласть (латис. Piltenes apgabals) — латиська назва.
- Пільтенська земля (пол. Piltyńska ziemia) — інша польська назва[1].
Історія
Пільтенський повіт утворився на землях колишнього католицького Курляндського єпископства. 10 червня 1585 року, згідно з Кронеборгським миром, який підсумував коротку війну за Пільтенську спадщину, Річ Посполита отримала ці землі від Данії[2].
Курляндські герцоги планували приєднати Пільтенський повіт, але 1617 року він був перетворений на автономну область, названу за резиденцією колишніх курляндських єпископів у Пільтені. Вона керувалася особливими законами — Пільтенськими статутами[2].
1656 року герцог Яків Кеттлер уклав унію із Пільтенським повітом, але 1717 року останній знову унезалежнився від герцогства[2].
1795 року Пільтенський повіт було анексовано Росію разом із Курляндією і Семигалією[2].
1819 року Пілтенський повіт розділили на Віндавський і Газенпотський повіти[2].
Старости
- 1585—1603: Йоганн фон Бер (1543—1613), радник єпископа Магнуса.
- 1603—1611: Крістоф фон Раппе (1566—1619), прусський канцлер.
- 1611—1616: Вільгельм Кеттлер, курляндський герцог.
- 1621—1639: Герман фон Майдель
- 1639—1670: Отто-Ернст фон Майдель (1608—1670), з 1656 року підпорядковувався курляндському герцогу Якову Кеттлеру.
- 1670—1687: Анна-Сібілла фон Майдель (1620—1687)
- 1687—1697: Фрідріх-Йоганн фон Майдель (? — 1697)
- 1697—1698: Дітріх фон Майделль (?—1711)
- 1698—1705: Георг-Йоганн фон Кейзерлінг (1629-1705)
- 1705—1715: Ульріх фон Бер (1667—1722)
- 1715—1717: Ернст-Евальд фон Гейкінг (1677—1724)
- 1746—1794: Карл фон Закен (1726—1794)
- 1795: Отто-Ульріх-Евальд фон Закен
Примітки
- Piltyń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa, 1887. T. VIII, s. 145.
- Zeids, T. Piltenes apgabals // Latvijas PSR mazā enciklopēdija. Rīga: Zinātne, 1967—1970. 3.sējums, 29.lpp.
Бібліографія
- Piltyń i powiat piltyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa, 1887. T. VIII, s. 144—146.
- The District of Pilten // Büsching, A. A New System of Geography. 1762. p. 666—668.
- Zeids, T. Piltenes apgabals // Latvijas PSR mazā enciklopēdija. Rīga: Zinātne, 1967—1970. 3.sējums, 29.lpp.