Піндос (сленг)

Піндос, пендос (рос. пиндос, пендос, грец. пίνδος) — слово-етнофолізм, поширене в розмовній російській мові та іноді українській[1][2]. Найчастіше вживається для образливого найменування американців[3].

Аналіз вживання

У Північному Причорномор'ї

Сленг «піндос» фонетично схожий із словом «піндос», яке може бути пов'язане з назвою гірського пасма в північній Греції. Цим терміном, нібито, називали жителів цього гірського регіону, в також, і породу коней родом з гірського хребта Пінд[4] без образливого значення сленгу.

У XIX столітті — на початку XX століття на чорноморському узбережжі Російської імперії слово «піндос» використовувалося в просторіччі як зневажливе прізвисько місцевих греків[5].

Згідно з припущеннями українського дослідника Степанова щодо походження слова, наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст., коли в Північно-Західне Причорномор'я від турецького геноциду йшов потік біженців з Балкан, до Одеси та її околиць найчастіше потрапляли вихідці з Румелії (румелійці), проте багато було й островитян, вихідців з інших регіонів Греції. Серед різних груп грецького етносу найбіднішими, занедбаними, неграмотними, дикуватими були греки-горці з Пінду (грец. Πίνδος), гірської системи на Північному Заході Греції. Самі греки в ХІХ ст. піндосами називали мешканців названої гірської місцевості, яких вважали напівварварами, отже до причорномор'я термін прийшов як мікроетнонім[1].

У літературі

У поемі «Енеїда» Івана Котляревського, написаною українською мовою (перший варіант тексту датований 1798 роком), є такі слова[6]:

Либонь, достались од пендосів,

Що в Трої нам утерли носів.

Тут під «пендосами» маються на увазі античні греки.

У російській літературі персонаж грека-піндоса неодноразово з'являється в творах Олександра Купріна.[7]

Сучасне вживання

Впродовж XX століття слово загубило своє первісне значення національного прізвиська греків практично повсюдно, крім місць, що межують з компактним проживанням греків на Чорноморському узбережжі[1].

На початку XXI століття слово «піндос» стало використовуватися в російському сленгу як етнофолізм стосовно до всіх американців[8][9].

Російські дослідники А. Романова, С. Якушенков і О. Якушенкова широкий вжиток слова «піндос» пов'язують з необхідністю народження в уяві і масовій свідомості росіян вигаданих країн, що покликані демонструвати образ ворога чи супротивника. Так з'явився «піндостан», в якому живуть «піндоси», «хохляндія», населена «хохлами» і т. ін.[9].

Див. також

Примітки
  1. Степанов Є. М. (2004). У ред. д-ра філологічних наук проф. Ю. О. Карпенка. Російське мовлення Одеси (монографія). Одеса: Астро-принт. с. 273—275. ISBN 966-318-289-X.
  2. Семантичні етноніми в українських арґотичних системах.. Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна. Сер.: Філологія. 2014. с. 87–92. «Винятком ізцього спостереження є бурсацький арґотизмпендос ‘грек’, виведений від гр. кονδός ‘низь-корослий’. Очевидно, таке мотивування зумо-влене типовим для бурсацько-школярськогоарґо «перевернення дійсності» (традиційногреки є високими за зростом), яке мало на метівисміяти, зіронізувати назване явище.»
  3. МОВНА ВЗАЄМОДІЯ ПРАВООХОРОНЦІВ ІЗ КОМУНІКАТИВНИМИ КУЛЬТУРАМИ УКРАЇНИ. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. 2017. с. 272. «Негативну конотацію в РКК має слово хунта на позначення керівництваУкраїни, піндоси – на позначення американців, а в УКК–слово рашизм на позначеннярежиму Путіна, а також відоме нецензурне слово на позначення самого Путіна.»
  4. Valerie Porter, Lawrence Alderson, Stephen J.G. Hall, D. Phillip Sponenberg (2016). Mason's World Encyclopedia of Livestock Breeds and Breeding (sixth edition). Wallingford: CABI. P.496. ISBN 9781780647944.
  5. Т. Ф. Ефремова. Толковый словарь Ефремовой. // Ефремова Т. Ф.. Толковый словарь русского языка. 2000.
  6. Котляревський І. П.. Енеїда. ukrlib.com.ua (Бібліотека української літератури).
  7. А. И. Куприн. «Путевые картинки» (1900), «Гамбринус» (1906), «Колесо времени» (1929) (рос.)
  8. Ашкинази Леонид Александрович, Гайнер Мария Львовна, Кузнецова Алла. Исследование общества посредством Интернета // Вестник общественного мнения: Данные. Анализ. Дискуссии : научный журнал. — 2009. — Т. 101, вип. 3. — С. 34—43. — ISSN 2070-5107.
  9. Романова А. П., Якушенков С. Н., Якушенкова О. С. «Гляжусь в тебя как в зеркало до головокружения» – или протообразы тела Чужого в российском дискурсе // Каспийский регион: политика, экономика, культура. — Астрахань. : Издательский дом «Астраханский государственный университет», 2011. — Вип. 1. — С. 189—195. — ISSN 1818-510X.[недоступне посилання з Февраль 2020]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.