Пінський повіт (II Річ Посполита)

Пінський повіт (Пинський повіт[1], пол. Powiat piński) — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої[1]. Був розташований на півночі української етнічної території.

Пінський повіт

пол. Powiat piński

Повітовий центр Пінськ
Країна  Польська Республіка
Регіон Поліське воєводство
Межує з: Дорогичинський повіт
Косовський повіт
Лунинецький повіт
Столінський повіт
Сарненський повіт
Каширський повіт
ґміни 12 сільських і 1 міська
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 183.600 (1931)
 - густота 33 осіб/км²
Площа
 - повна 5587 км²
Дата заснування 1 березня 1920
Пінський повіт

Історія

Попередником адміністративно-територіальної одиниці був Пінський повіт у складі Української Народної Республіки, який існував у 1918—1919 роках[1]. Утворений 1 березня 1921 внаслідок вилучення зі складу повіту восьми волостей до новоутвореного Лунинецького повіту.

1 січня 1923 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі гміни доброславська і погостська вилучені з Лунинецького повіту і приєднані до Пінського, з якого вилучена гміна рачицька і включена до Столінського повіту[2].

1 січня 1926 р. розпорядженням Міністра внутрішніх справ селище Мартинівка Пінського повіту вилучене з гміни Поріччя і приєднане до гміни Логішин[3].

15 грудня 1926 р. з Пінського повіту передано гміни Любешув і Угриніче до Каширського повіту.[4]

19 березня 1928 р. розпорядженням Ради Міністрів Польщі ліквідовано гміну Дружиловіче Дорогичинського повіту, а належне до неї село Борова (біл. Баравая) включено до гміни Пожече Пінського повіту.[5]

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[6] ґміну Ставек було розділено між ґмінами Пінковіче і Жабчице, також передано хутори Ощетина, Підварок і Уїзд від ґміни Логішин до ґміни Погост-Загородзкі, а село Острів — від ґміни Морочна до ґміни Вічувка.

Розпорядженням Ради Міністрів Польщі 26 квітня 1929 р. межі міста Пінськ розширені за рахунок приєднання земель ґмін Пінковіче і Жабице[7].

Розпорядженням Ради Міністрів Польщі 15 травня 1937 р. до Лунинецького повіту передані вилучені:

  • з сільської ґміни Погост Загородзкі — фільварок Ляховець
  • з сільської ґміни Доброславка — село і фільварок Задуб'я[8].

1 квітня 1939 р. межі міста Пінськ розширені за рахунок приєднання земель міщан із ґміни Хойно (на правому березі річки Піна)[9].

Адміністративний поділ

Міські ґміни:

  1. м. Пінськ
  2. містечко Серники — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни

Сільські ґміни:

  1. Ґміна Бродниця
  2. Ґміна Вічовка
  3. Ґміна Доброславка — від 1923. Передано з Лунінецького повіту
  4. Ґміна Жабчиці
  5. Ґміна Кухоцька Воля
  6. Ґміна Леміщевичі
  7. Ґміна Логішин
  8. Ґміна Любешів — до 1926. Передано до Камінь-Каширського повіту
  9. Ґміна Морочно
  10. Ґміна Пінковці
  11. Ґміна Погост Загородський — від 1923. Передано з Лунінецького повіту
  12. Ґміна Поріччя
  13. Ґміна Радчиськ — до 1922. Передано до Столінського повіту
  14. Ґміна Ставок — до 1928
  15. Ґміна Угриничі — до 1926. Передано до Камінь-Каширського повіту
  16. Ґміна Хойно

У складі СРСР

Після радянської анексії до Сарненського повіту 27 листопада 1939 включені Вітчівська, Кухітсько-Вольська і Морочанська волості Пінського повіту в ході випрямлення кордону з БРСР[10]. Включений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 року до складу новоствореної Пінської області[11]. Ліквідований 15 січня 1940 р. з поділом на Жабчицький, Логішинський і Пінський райони. Під час німецької окупації територія була включена до Пінського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля, тобто німці визнавали Пінщину українською етнічною територією.

Примітки
  1. Леонюк В. Пинський повіт // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 236. — ISBN 966-95063-0-1.
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 sierpnia 1925 r. o zmianie granic gmin wiejskich Porzecze i Łohiszyn w powiecie pińskim. (пол.)
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 czerwca 1926 r. o wyłączeniu gminy Lelików z powiatu kamień-koszyrskiego, a gmin Lubieszów i Uhrynicze z powiatu pińskiego i włączeniu gminy Lelików do powiatu kobryńskiego, a gmin Lubieszów i Uhrynicze do powiatu kamień-koszyrskiego. (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic powiatów na obszarze województwa poleskiego. (пол.)
  6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. (пол.)
  7. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Pińsk w powiecie pińskim, województwie poleskiem. (пол.)
  8. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 15 maja 1937 r. o zmianie granic powiatów łuninieckiego i pińskiego w województwie poleskim. Dz.U. 1937 nr 41 poz. 322 (пол.)
  9. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1939 r. o zmianie granic miasta Pińska w powiecie pińskim, województwie poleskim. Dz.U. 1939 nr 23 poz. 149 (пол.)
  10. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  11. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.