Пінченко Віктор Михайлович

Пінченко Віктор Михайлович (нар. 13.10.1949, с.Стара Водолага, Нововодолазького р-ну Харківської обл.) — поет, автор поетичних збірок, член Національної спілки письменників України (з 2008 р.[1]), учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, полковник у відставці.[2][3]

Пінченко Віктор Михайлович
Народився 13 жовтня 1949(1949-10-13) (72 роки)
Стара Водолага
Громадянство  СРСР →  Україна
Alma mater Рязанське повітряно-десантне командне училище (1971)
Науковий ступінь early-career researcherd
Нагороди

Біографія

У 1967 закічнив Староводолазьку середню школу. У 1971 році закінчив Рязанське військове командне училище. З 1971 по 1976 рік проходив службу у групі радянських військ у Німеччині. У 1976 році вступив до Рязанської автомобільної академії, яку закінчив з червоним дипломом у 1980 році. З 1980 по 1986 рік — молодший науковий співробітник при науково-дослідному відділі при Рязанській автомобільній академії. З 1986 по 1991 рік — викладач військової кафедри Харківського автомобільно-дорожного інституту. [4]

1987 рік — заступник командира 25 хімічної бригади Київського округу по озброєнню. Будучи в Чорнобилі, виконав більше 60 виїздів у радіаційну зону, із них 57 виїздів на саму Чорнобильську станцію.[5]

Творчість

Дебютував у періодичній пресі у 1996 році. Вірші друкувалися у періодичних виданнях Харкова та Нової Водолаги: «Время», «Слобода», «Зеркальная струя», «Южна магістраль», «Селяночка», «Слобідський край», «Селянська газета», «Селянська правда», «Вісті Водолажчини». Журналах: «Ятрань», «Слобожанщина», «Зоря вечорова», «Харків. Lit». Альманахах та поетичних збірках. Виступає зі своїми творами на радіо, телебаченні, у військових частинах, у навчальних закладах та бібліотеках Нововодолазького району.[6]

Поетичні збірки
  • Базальт: Стихи. — Харьков: Крок, 2001. — 79 с.
  • Об этом сердце с болью говорит. Стихотворения / Предисл. Р. А. Левина. — Харьков, 2005. — 128 с. — ISBN 966-8004-60-4
  • Атом і любов: Поезії.- Харьков: Майдан, 2007.-106 с. — ISBN 978-966-372-107-1.
  • Танго судьбы: Поэзии / Предисл. Н. Д. Матюх. — Харьков: Майдан, 2009. — 212 с.
  • Зрелый мед: Стихи / Предисл. Н. Д. Матюх.- Харьков: Майдан, 2014.- 234 с. — ISBN 978-966-372-561-1
  • Облученная муза: Стихи / Предисл. Р. Левина. — Харьков: Майдан, 2016. — 204 с. — ISBN 978-966-372-527-7
  • Течія долі: Вірші/Передмова О.Коваль, Т.Коваль;— Харків: Майдан, 2019.—528 с.;— ISBN 978-966-372-753-0
Конкурсна робота вихованців народного художнього фольклорно-етнографічного колективу «Вербиченька» Нововодолазького БДЮТ у рамках Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді) про поета, чорнобильця Пінченка Віктора Михайловича

Нагороди та відзнаки
  • Всеукраїнська літературна премія імені Олександра Олеся
  • Слобожанська почесна відзнака «Чорнобильська пошана», Харківська обласна організація ВГО «Союз Чорнобиль України»
  • Почесна відзнака національної спілки письменників України (2010 р.)
  • Почесний громадянин с. Стара Водолага (2011 р.) [7]
  • Почесний громадянин Нововодолажчини (2016 р.)[8]

Неодноразово нагороджений почесними грамотами та подяками за особисті досягнення у літературній творчості та розвиток чорнобильського ветеранського руху, вирішення питань соціального захисту громадян, патріотичне виховання молоді та активну громадську діяльність.

Примітки
  1. Пінченко Віктор Михайлович. Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України. Процитовано 16 листопада 2018.
  2. Атом і любов: Поезії.- Харьков : Майдан, 2007.-[Відомості з обкладинки]. ISBN 978-966-372-107-1.
  3. Помежи словом і століттями : Антологія сучасної поезії. Київ: Український письменник. 2016. с. 248. ISBN 978-966-579-508-7.
  4. Матюх Н. «Спеша свой час не упустить» // Зрелый мед: Стихи / Предисл. Н. Д. Матюх.- Харьков: Майдан, 2014.- C. 3-6. — ISBN 978-966-372-561-1
  5. "Атом і любов". Вісті Водолажчини.-2014. - № 17. - с.2. 26 квітня 2014.
  6. Удостоєні звання "Почесний громадянин Нововодолажчини". Вісті Водолажчини.- 2016. - № 35.- с. 3. 27 серпня 2016.
  7. Пинченко В.М. (2014). Зрелый мед (російською). Харьков: Майдан. с. [відомості з обкладинки].
  8. Удостоєні звання почесний громадянин. Вісті Водолажчини (українською). 27 серпня. с. 3.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.