Піраргірит

Піраргірит, пірарґірит, (рос. пираргирит; англ. pyrargyrite; нім. Pyrargyrit m) — мінерал, стибієва сульфосіль срібла.

Піраргірит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Ag₃SbS₃
Nickel-Strunz 10 2.GA.05[2]
Dana 8 3.4.1.2
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія[3]
Інші характеристики
Названо на честь срібло[4],
вогонь[4]
 Піраргірит у Вікісховищі
Піраргірит

Загальний опис

Хімічна формула: Ag3SbS3. Містить у своєму складі 59,76 % Ag. Sb може ізоморфно заміщатися As у співвідношеннях Sb: As до 3:1.

Кристалізується в тригональній сингонії. Піраргірит утворює зернисті агрегати, вростки в бляклих рудах, галеніті і ін. мінералах, рідше зустрічається у вигляді кристалів ромбоедричного або скаленоедричного габітусу розміром до 10 см. Колір темно-червоний до чорного з червонуватим відтінком. Просвічує, в тонких шарах прозорий. Блиск алмазний. Спайність середня за ромбоедром. Тв. 2—2,5. Густина 5,8. Дуже крихкий. Характерна пурпурно-червона риска. Поширений в середньотемпературних гідротермальних поліметалічних родов. Великих скупчень не утворює.

Зустрічається спільно з бляклими рудами, арсенідами кобальту і нікелю, пруститом, селенідами. У значних кількостях присутній в низькотемпературних срібно-поліметалічних гідротермальних родовищах (Пачука, Гуанахуато, Мексика; Потосі, Болівія; Чаньярсільо, Чилі), де асоціює з галенітом, самородним сріблом, пруститом, сульфосолями стибію і свинцю.

Важливий компонент срібних руд. Інші знахідки: Гарц (Саксонія, ФРН), Пршибрам (Чехія), Банська Штявниця (Словаччина), Колькіхірка (Перу). В Україні знайдений у Подніпров'ї.

Від грецьк. «пір» — вогонь, «аргі-рос» — срібло (E.F.Glocker, 1831).

Синоніми: червоне срібло, рубінова обманка, срібна обманка, стибієво-срібна обманка, руда срібна темно-червона.

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. mineralienatlas.de
  4. Glocker E. F. Handbuch der Mineralogie — N: 1831.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Піраргірит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Піраргірит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.