Пісний Василь Михайлович

Пісний Василь Михайлович (2 січня 1963(19630102), Лопушани Зборівського району Тернопільської області 28 січня 2021 року) — генерал-лейтенант міліції, генерал-лейтенант (з 23 серпня 2017), екс-начальник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, екс-заступник начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Василь Михайлович Пісний
керівник Департаменту по боротьбі з економічною злочинністю МВС України
4 березня 2014  4 січня 2015
Народився 2 січня 1963(1963-01-02)
Лопушани, Гукалівська сільська рада, Зборівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Помер 28 січня 2021(2021-01-28) (58 років)
Відомий як військовий керівник
Громадянство  Україна
Національність українець
Освіта Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Політична партія безпартійний
Професія міліціонер, юрист
Звання  Генерал-лейтенант

Біографія

  • в 1989 році отримав диплом Львівського сільськогосподарського інституту за спеціальністю «інженер-механік»;
  • з 1990 по 1995 рік навчався в Львівському державному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Правознавство» з кваліфікацією «Юрист»;
  • з листопада 2004 року — начальник Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) УМВС України у Тернопільській області;
  • у березні 2005-го обійняв посаду начальника УМВС України в Тернопільській області;
  • з 2007 року очолив Управління з розслідування особливо важливих справ Державної податкової адміністрації Західного регіону;
  • в 2010 році був обраний депутатом Львівської обласної ради VI скликання (від політичної партії Фронт Змін), керував комісією з питань законності, дотримання прав людини та військових проблем;
  • у квітні 2013 року — березні 2014-го обіймав посаду першого заступника голови Львівської обласної ради;
  • з 4 березня 2014 по 4 січня 2015 року — очолював Департамент по боротьбі з економічною злочинністю МВС України, його призначення супроводжувалось акціями протесту у Львові[1];
  • з 1 вересня 2015 року призначений на посаду заступника начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України[2];
  • 03 червня 2019 року був звільнений з посади заступника начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України[3];
  • 28 січня 2021 помер після важкої хвороби[4].

Військові та спеціальні звання

Сім'я

З сім'єю проживає (жив) в так званому «Царському селі» Брюховичі.

  • Дружина, Костик Ольга — підприємець, якій належить готель у центрі Львова «Наталія 18» (за іншими даними, подарунок доньці Наталії на 18-річчя[6], орієнтовна вартість якого — більше 10 млн. $ та який знаходиться за адресою - площа Ярослава Осмомисла, 7[7]), готельно-відпочинковий комплекс «Колиба» у Брюховичах з територією понад 10 га та ресторан «Форос» у Львові. Офіційно Пісний розлучений з Ольгою Костик ще з початку 2000-х, однак за інформацією Zaxid.net вони продовжують жити і вести спільне господарство як подружжя[8]
  • Старший брат, Богдан Пісний — колишній працівник МВС, нині заслужений артист України[9][10].

Інцидент з Володимиром Парасюком

19 листопада 2015 року, під час засідання антикорупційного комітету Верховної Ради України, Василь Пісний отримав удар ногою[11] у голову від народного депутата Володимира Парасюка. Перед цим Парасюк надав членам комітету відомості про корупційні дії Василя Пісного[12].

Після інциденту, Юрій Луценко, який в березні 2005 року призначав Пісного на посаду начальника УМВС України в Тернопільській області, вступився за свого колишнього підлеглого, Пісного: «Я пам'ятаю його від першого до останнього дня на Майдані: сотні автобусів, доправили зі Львова, розгін тітушок у Львові, які провокували ситуацію, доправка до Києва озброєних львівських міліціонерів на захист майданівців — це все зробив Пісний», — запевнив Луценко[13].

Василь Пісний написав на депутата Парасюка заяву до Генеральної прокуратури України, яка відкрила кримінальне провадження за частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу)[14]. Депутат Парасюк вибачився перед суспільством за бійку і заявив, що готовий нести відповідальність[15].

Цікаві факти

  • 10 липня 1995 року, Василя Пісного затримали за підозрою у рекеті і стосовно нього була порушена кримінальну справу за ч. 3 ст. 144 КК Української РСР. Провів п'ять місяців у СІЗО. Справа була закрита за відсутністю в його діях складу злочину[8].
  • Мав прізвисько «Антибіотик»[16].
  • Пісний отримав статус учасника бойових дій, провівши у зоні АТО три дні[17]. Після інциденту з Парасюком він заявив, що написав офіційну заяву про відмову від статусу учасника бойових дій, але згодом оформив його[18].

Примітки

  1. На Львівщині найбільше обурені трьома призначеннями, — ЗМІ
  2. СБУ підтвердила призначення Пісного заступником начальника управління «К», ZAXID.NET
  3. Zaxid.net. СБУ підтвердила звільнення Василя Пісного з посади заступника начальника управління «К». ZAXID.NET (укр.). Процитовано 1 січня 2020.
  4. Від коронавірусу помер Василь Пісний
  5. Указ Президента України № 244/2017 «Про присвоєння військового звання»
  6. Про честь і гідність // З економічною злочинністю в Україні боротиметься «Антибіотик» — Василь Пісний
  7. Готель Наталія 18
  8. Пісний пішов вгору
  9. Богдан Пісний почав писати вірші після клінічної смерті, Газета по-українські
  10. Порошенко відзначив українців державними нагородами з нагоди Дня Конституції, Львівська Газета
  11. Парасюк вдарив ногою у голову генералу СБУ Пісного
  12. Удар з ноги. Парасюк побився з працівником СБУ Пісним, Радіо Свобода
  13. У БПП кажуть, що СБУшник Пісний звозив міліцію на допомогу майданівцям
  14. Пісний написав заяву в ГПУ на Парасюка: відкрили справу, Українська Правда
  15. Парасюк вибачився перед суспільством за бійку, Українська Правда
  16. Найближчим часом стане відомо, хто насправді розкрадав Львів — Пісний
  17. Побитий Парасюком Пісний має статус учасника бойових дій, Українська Правда
  18. Пісний відмовився від статусу учасника бойових дій після інциденту з Парасюком, Тиждень.ua

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.