Фронт Змін

Обравши 28 листопада 2009 року своїм лідером Арсенія Яценюка, партія «Фронт Змін» підтримала його висунення в президенти[4]. На президентських виборах Яценюк зайняв четверте місце, отримавши 6,96% голосів.

Деякі аналітики висловлювали думку, що на результатах Яценюка позначилася невдала виборча кампанія. На білбордах Яценюка, що з'явилися по всій Україні в кінці червня 2009 року, Яценюк був зображений в мілітаристському стилі, тоді як до цього у нього був образ «молодого ліберала»[14].

21 лютого 2010 року новообраний президент Віктор Янукович запропонував трьох кандидатів на пост прем'єр-міністра України: Яценюка, Сергія Тігіпка та Миколу Азарова[15]. Яценюк відхилив пропозицію після того, як української парламент 9 березня 2010 року ухвалив поправку, яка дозволила взяти участь у формуванні коаліції більшості окремим депутатам, а не лише парламентським фракціям[16]. Замість цього він закликав до дострокових парламентських виборів[17].

На виборах до місцевих рад 31 жовтня 2010 року партія «Фронт Змін» посіла третє місце по Україні, отримавши підтримку майже 7% виборців. Стверджується, що особливістю «Фронту Змін» стала рівна підтримка по всій території Україні. Усього депутатами різних рівнів від партії стали 2827 чоловік. 12 представників партії стали мерами міст[5].

За рік до парламентських виборів до «Фронту Змін» почали переходити помітні політики з інших опозиційних сил. Так, у вересні до партії вступили Микола Мартиненко, Руслан Князевич, Роман Ткач, Роман Зварич і Леся Оробець[18].

У грудні 2011 року Арсеній Яценюк підписав з В'ячеславом Кириленком угоду про спільну опозиційну діяльність та об'єднання його партії «За Україну!» з «Фронтом Змін» після виборів[19]. 22 січня 2012 року Яценюк підписав «Угоду про спільні дії Об'єднаної опозиції Україні» із заступником голови партії «Батьківщина» Олександром Турчиновим, головою партії «Свобода» Олегом Тягнибоком і лідерами інших опозиційних сил. Згідно з угодою, опозиційні сили зобов'язалися сформувати єдиний список на мажоритарних округах, а після перемоги на виборах в 2012 році утворити парламентську більшість[3].

У лютому 2012 року стало відомо про переговори «Фронту змін» з партією «Батьківщина» про створення спільного списку кандидатів у народні депутати[7]. На початку березня журналіст «Української правди» Сергій Лещенко повідомив, що, за інформацією видання, в разі досягнення згоди єдиний список буде формуватися на базі «Батьківщини», а очолить його Арсеній Яценюк, тоді як начальником штабу буде Олександр Турчинов[20]. Наприкінці квітня про це було оголошено офіційно[21].

У червні 2012 року Арсеній Яценюк був обраний головою ради «Об'єднаної опозиції»[22]. У липні Яценюк та інші члени «Фронту змін» припинили членство в партії, щоб взяти участь в парламентських виборах за списком «Батьківщини» як безпартійні[23]. Виконуючою обов'язки лідера «Фронту змін» стала керівник секретаріату партії Світлана Войцеховська[24].

За підсумками парламентських виборів «Об'єднана опозиція» отримала 62 місця в парламенті (25,55% голосів) за пропорційною системою і ще 39, вигравши в 39 мажоритарних округах — в загальній складності 101 місце (22,67%) з 450[25]. Лідером фракції був обраний Яценюк[26].