Пісідійська митрополія

Точний час заснування єпархії невідомий, але на її території в I столітті проповідували апостол Павло і апостол Варнава.

У візантійський період Антіохія Пісідійська (Пісідія, Мала Азія) була центром Пісідійської Антіохійської (Πισιδίας ὁ Ἀντιοχείας) митрополії. Згідно з Тактиконом VII століття до складу митрополії входили такі єпископські кафедри: Ададська, Адріанопольська, Апамейсько-Ківотська, Варіська, Зарзельська, Лаодикійсько-Кекавменська, Ліменська, Метропольська, Неапольська, Паппська, Сагаласька, Селевкійсько-Сідерська, Созопольська, Тімандська, Тімврійська, Тірайська, Філомілійська, Юстиніанопольська.

З 1575 року, у зв'язку із остаточним занепадом внаслідок ісламського завоювання Мирлікійської, Сідської та Пергійської єпархій, вони були включені до складу Пісідійської митрополії, а митрополит Пісідійській аж до 1923 року титулувався як «іпертим і екзарх Лікії, Сіди, Мир, Анталії та Малої Антіохії». Кафедральним храмом був собор Успіння Божої Матері.

У 1924 році, в зв'язку з обміном грецьким і турецьким населенням між Туреччиною і Грецією, кафедра фактично припинила своє існування і стала титулярною.

У 2008 році титул митрополита Пісідійського отримав відомий місіонер Сотирій (Трамбас), який до цього очолював і розбудовував Корейську митрополію. Він залишив Корейську кафедру за віком і станом здоров'я й отримав почесний титул митрополита Пісідійського. Однак він не просто вийшов на пенсію, а взявся за відродження Православ'я цьому регіоні Туреччини. До цього були передумови завдяки туристам та емігрантам міста Анталії, а також потеплінням у ставленні до Православної церкви з боку місцевої влади (теж пов’язаним із бажанням влади розвивати туристичний бізнес, зокрема паломництва). У 2010-тих в Анталії було отримано дозвіл проводити богослужіння в історичному гірському храмі святого Георгія, а згодом було збудовано ще один православний храм на честь Пісідійської ікони Божої Матері. Це був перший православний храм, збудований у Туреччині з 1924 року. Після цього єпархія стала значитися серед дійсних митрополій Константинопольської православної церкви[2].

16 липня 2017 року вікарним архієреєм митрополії визначено бути єпископу Евдокіатському Амвросію (Хорозідісу), хіротонія якого має відбутися 21 липня[1].

• Євдоксій (Εὔδοξος), при імператорі Максиміані (285—305)
• Оптат (Ὀπτᾶτος)
• Анфім (Ἄνθιμος)
• Кипріан (Κυπριανός)
• Сергіан (Σεργιανός), учасник Анкірського собору 314 року
• Оптимій, учасник Другого вселенського собору (згадується 381 року)
• Транкіллін, учасник Третього вселенського собору (згадується 431 року)
• Єрехфій, при Проклі Константинопольскому (434—446)
• Кандідіан, учасник Константинопольського собору 448 року та Ефеського розбійницького собору 449 року, друг Діоскора Александрійського
• Пергамій, учасник Четвертого вселенського собору 451 року
• Йоан, учасник Константинопольського собору 518 року
• Полідевк, учасник Константинопольського собору 520 року
• Вакх, учасник Константинопольського собору 536 року
• Феодор (згадується у 553), учасник П'ятого вселенського собору
• Стефан (згадується у 680–691), учасник Шостого вселенського собору і П'ято-шостого собору
• Георгій (згадується у 787), учасник Сьомого вселенського собору
• Григорій і Захарія, учасники Собору 847 року
• Феофілакт, учасник Константинопольського собору 997 року
• Макарій (кінець XI століття), мав добрі стосунки з хрестоносцями
• Михаїл (згадується у 1143–1147)
• ім'я невідоме (згадується у 1156), учасник Константинопольського собору 1156 року
• Макарій (бл. 1250—1265), прибічник патріарха Арсенія Авторіана
• Паїсій (згадується у червні 1617)
• Євфимій (помер 1649)
• Сильвестр (вересень 1649 — 15 вересня 1655)
• Йоаким (вересень 1661)
• Мефодій (1671—1673)
• Паїсій (1673)
• Кирил (21 грудня 1673—1676)
• Леонтій (28 січня 1676 — ?)
• Леонтій (січень 1697 — 28 березня 1719)
• Косьма (28 березня 1719—1721)
• Кирил (помер у 1814)
• Діонісий (згадується у січні 1814)
• Євгеній (липень 1814 — квітень 1821)
• Герасим (серпень 1821—1827)
• Самуїл (вересень 1827- вересень 1835)
• Герасим, повторно (вересень 1835 — березень 1848), позбавлений сану
• Мелетій (березень 1848 — 2 червня 1861)
• Кесарій (2 липня 1861 — червень 1880)
• Парфеній (Продромідіс) (червень 1880—1886)
• Венедикт (Адамантідіс) (лютий 1886 — 23 жовтня 1893)
• Герасим (Танталідіс) (23 жовтня 1893 — 1 червня 1906)
• Костянтин (Апостолу) (3 червня 1906 — 17 січня 1912)
• Герасим (Танталідіс) (26 січня 1912 — березень 1923)
• Герман (Афанасіядіc) (18 березня 1924 — 9 листопада 1943)
• кафедра вакантна
• Єзекиїл (Цукалас) (5 серпня 1974 — 10 вересня 1981)
• кафедра вакантна
• Мефодій (Фуйас) (12 березня 1991 — 6 липня 2006)
• кафедра вакантна
• Сотирій (Трамбас) (з 28 травня 2008)

На території Пісідійської митрополії наразі діють 3 храми — 2 в Аланії й один в Анталії.

1. Гірська церква святого Георгія в Аланії — історичний храм, де літургії відбуваються раз на місяць із 2012 року.
2. Церква на честь Пісідійської ікони Божої Матері в Аланії — новозбудований храм, де літургії відбуваються щонеділі з 2015 року. Настоятелем є українець Костянтин Шевченко.
3. Церква святого апостола Павла і святого Аліпія Стовпника в Анталії — настоятелем храму був українець архімандрит Михаїл Аніщенко, призначений у 2019 році настоятелем Свято-Андріївської ставропігії Вселенського патріархату у Києві.

• Єпархії Константинопольської православної церкви
• Пісідія

• Ἱερά Μητρόπολις Πισιδίας на сайті Вселенського патріархату
• Ιερά Μητρόπολις Πισιδίας (офіційний сайт митрополії)
• Alanya Orthodox
• Писидийская митрополия // «Древо»