Пітер Воттс
Пітер Воттс (англ. Peter Watts; нар. 25 січня 1958 року) — канадський письменник-фантаст, за фахом морський біолог. Працює у жанрі жорсткої наукової фантастики.
Пітер Воттс | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Peter Watts | ||||
| ||||
Народився |
25 січня 1958 (63 роки) Калгарі, Альберта, Канада | |||
Громадянство | Канада | |||
Національність | Канадці | |||
Діяльність | біолог, письменник | |||
Alma mater | Університет Гуелфаd | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1990–дотепер | |||
Напрямок | фантастика | |||
Жанр | жорстка наукова фантастика | |||
Magnum opus | «Blindsight» (2006) | |||
У шлюбі з | Caitlin Sweetd | |||
Нагороди |
| |||
Сайт: www.rifters.com | ||||
| ||||
Пітер Воттс у Вікісховищі |
Біографія і особисте життя
Пітер Воттс народився в Калгарі, провінція Альберта, Канада.
13 років переїхав з родиною до Торонто, де мешкає дотепер.
Навчався у Гвелфському університеті, провінція Онтаріо, там 1980 року отримав ступінь бакалавра та ступінь магістра 1983 року. 1991 року він захистив ступінь доктора філософії в Університеті Британської Колумбії, Ванкувер в галузі зоології та екології ресурсів.[8]
Як морський біолог, займався на практиці фізіологією морських ссавців.
У грудні 2009 року Воттс був затриманий на кордоні США і Канади в Порт-Гуроні, штат Мічиган, Прикордонно-митною службою США, яка здійснювала перевірку керованого ним автомобіля. За твердженням прикордонної служби, Воттс напав на її співробітника і був переданий місцевим органам влади для пред'явлення звинувачень. Згодом Воттс був звільнений, проте прокуратурою округу Сент-Клер не було знято звинувачення в нападі на офіцера, за словами якого, Воттс поводив себе агресивно і, аби змусити його підкоритися, довелося використовувати перцевий спрей.[9] За словами Воттса, на нього напали, били в обличчя, застосували перцевий спрей і кинули на ніч у в'язницю.[10] Звіт про інцидент Пітер Воттс опублікував у своєму блозі, історія набула розголосу в Інтернеті. 19 березня 2010 року, після двох днів обговорення, суд визнав Воттса винним у перешкоджанні офіцеру Прикордонно-митної служби США. Остаточне слухання справи було призначено на 26 квітня 2010 року. Письменникові загрожувало покарання до двох років позбавлення волі.[11] 26 квітня суддя виніс вирок Воттсу: позбавлення волі 60 днів замість 180 днів, рекомендованих прокурором. Виконання судового рішення було призупинено після сплати судових витрат в розмірі 1000 доларів і штрафу в розмірі 500 доларів, після чого Воттс був звільнений. Тим не менш, згідно з чинним американським іміграційним законодавством, Воттс більше ніколи не зможе відвідати Сполучені Штати.[12]
У серпні 2011 року Пітер Воттс одружився з Кейтлін Світ (англ. Caitlin Sweet), викладачкою університету Торонто та письменницею-фантасткою.[13]
Творчість
Свої літературні спроби 1980-х років Воттс марно намагався опублікувати у впливових американських журналах. Такі видання, як Asimov's Science Fiction та Analog Science Fiction and Fact, відмовляли йому, насамперед, за надмірно негативну атмосферу творів.[14]
Першим літературним успіхом Воттса стало оповідання «Ніша» («A Niche»), опубліковане 1991 року в канадській антології фантастики Tesseracts 3. Оповідання отримало канадську премію Аврора 1992 року, після чого короткі твори Воттса почали в 1990-ті роки з'являтися в журналах та збірках.
Воттс знов звернувся до персонажа Лені Кларк з оповідання «A Niche» у першому своєму романі «Морська зірка» («Starfish») (1999). Лені Кларк — фізично змінена людина, пристосована для життя на великих глибинах під водою. Вона також є головною героїнею трилогії «Ріфтери» («Rifters»). За авторським задумом, ріфтерами звуться модифіковані люди, призначені для роботи в глибоководному середовищі. Трилогія, крім «Starfish», містить романи «Вир» («Maelstrom») (2001) та «Бетагемот»(«βehemoth»). Останній роман з комерційних міркувань був виданий двома частинами: «βehemoth: β-Max» (2004) і «βehemoth: Seppuku» (2005).[15]
В жовтні 2006 року опубліковано найвідоміший з романів Пітера Воттса: «Сліпобачення» («Blindsight»). Події роману відбуваються наприкінці XXI сторіччя, екіпаж земного космічного корабля намагається здійснити перший контакт з інопланетною цивілізацією. Окрім проблеми неможливості контакту, що розглядається на рівні, дотепер притаманному лише творам Станіслава Лема, багато уваги в «Blindsight» присвячено проблемам зв'язку свідомості та інтелекту, а також трансгуманізму. 2007 року «Blindsight» був номінований на Премію Г'юґо за кращий роман[16]. З того часу твір був перекладений багатьма мовами: німецькою, польською, японською, фінською тощо. 2009 року «Blindsight» одержав польську премію SFinks за кращий іноземний науково-фантастичний роман, 2010 року — іспанську премію Xatafi-Cyberdark за кращий іноземний фантастичний роман[17], а 2014 — японську Премію «Сейун» (星雲賞 Seiunshō) за найкращий перекладений роман. Як і деякі інші твори, роман «Blindsight» викладений автором на власному вебсайті у вільний доступ за ліцензією Creative Commons BY-NC-SA 2.5.[18] На думку Воттса, це фактично врятувало його кар'єру, а роман «Blindsight» від забуття, до якого він був би приречений в іншому випадку.[19]
Успіх «Blindsight» та розглянутих в ньому проблем спонукав Воттса на продовження і розвиток теми. Так з'явилися оповідання «The Colonel» (2014), «Insect Gods» (2015) та роман «Ехопраксія» («Echopraxia») (2014) — сиквел про події, що відбуваються на Землі та інших місцях, одночасно з подіями «Blindsight».[20]. Цей художній цикл, що отримав назву «Вогнепад» («Firefall»), може в майбутньому поповнитися романом «Omniscients».[21]
Особливістю романів Воттса є докладний перелік використаних джерел, запозичених ідей та посилання на їх докладний розгляд, що додається до художніх творів.
2010 рік приніс Пітеру Воттсу визнання у вигляді двох літературних премій: Премію Ширлі Джексон в категорії «Коротке оповідання» отримало «The Things», а повість «The Island» нагороджена Премією Г'юґо.
Окрім письменництва, Воттс також редагував канадський науково-фантастичний журнал On Spec Magazine, брав участь у створенні науково-фантастичного фільму та телепроєкту Strange Frame[22], на ранніх стадіях розробляв чернетки історії для гри Homeworld 2 у Relic Entertainment. Вплив творчості Воттса на свою гру відзначав креативний директор BioShock 2 (2010) Кен Левін.[23] Компанія Crytek залучила Пітера Воттса як письменника та художнього консультанта при створенні гри Crysis 2 (2011), в якій згадуються технологічні елементи з роману «Blindsight».[24].
Бібліографія
РоманиЦикл «Rifters»:
Цикл «Firefall»:
Цикл «Sunflowers»:
2011 «Crysis: Legion» |
Повісті та оповідання
|
|
Переклади українською
- Пітер Воттс. Сліпобачення; з англ. пер. А. Пітик, К. Грицайчук — К.: Вид-во Жупанського, 2018. — (Ad Astra) — 384 с. ISBN 978-966-2355-99-4
- Пітер Воттс. Ехопраксія; з англ. пер. О. Українець, К. Дудка — К.: Вид-во Жупанського, 2019. — (Ad Astra) — 368 с. ISBN 978-617-7585-11-3
Примітки
- Aurora Awards 1992. www.sfadb.com (англ.). Архів оригіналу за 26 квітня 2018.
- Nagroda Sfinks 2009. Leksykon Kultury Warmii i Mazur (пол.). 2010. Архів оригіналу за 26 квітня 2018.
- 2010 Hugo Award Winners. The Hugo Awards (англ.). 5 вересня 2010. Процитовано 26 квітня 2018.
- 2010 Shirley Jackson Awards Winners - SHORT STORY. The Shirley Jackson Awards (англ.). 2010. Процитовано 26 квітня 2018.
- 2014 Seiun Award Winners (англ.). Locus SF Foundation. 2014. Архів оригіналу за 26 квітня 2018.
- 2014年 第45回星雲賞 (jp). 星雲賞. 2014. Архів оригіналу за 26 квітня 2018.
- Sokeanäkö sai tieteiskirjojen Tähtivaeltaja-palkinnon (фін.). Turun Sanomat. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 7 червня 2018.
- Peter Watts (1991). Hauling out behaviour of harbour seals, Phoca vitulina richardsi, with particular attention to thermal constraints (англ.). University of British Columbia. Процитовано 27 квітня 2018.
- Kristin Rushowy (13 грудня 2009). War of words ends in author's arrest at border; Toronto science fiction writer accused of assault following 'altercation' at U.S. border crossing. Toronto Star. Архів оригіналу за 7 червня 2018.
- Peter Watts (11 грудня 2009). Not the Best of Possible Worlds. (англ.). Rifters.com. Процитовано 27 квітня 2018.
- Angela Mullins (19 березня 2010). Author found guilty of Blue Water Bridge assault. The Observer (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- Madeline Ashby (27 квітня 2010). Sometimes, we win. (англ.). Tor.com. Архів оригіналу за 7 червня 2018.
- Peter Watts (28 серпня 2011). He Said / She Said (англ.). Rifters.com. Процитовано 27 квітня 2018.
- Petar Atanasov (14 липня 2017). An interview with Peter Watts. Part 3. Българското СайФай Списание - SciFi.bg (англ.). Архів оригіналу за 28 квітня 2018.
- Gerald Jonas (20 березня 2005). Science Fiction: Across the Universe (англ.). The New York Times.
- 2007 Hugo Awards
- Premios Xatafi-Cyberdark. premiosylistas.com (ісп.). 2010. Архів оригіналу за 6 червня 2018.
- Blindsight by Peter Watts.
- Peter Watts (24 січня 2009). Rip-Off Alert (англ.). Rifters.com. Процитовано 6 червня 2018.
- Alyx Dellamonica (26 серпня 2014). Echopraxia: The Latest Attempt by Peter Watts to Stomp Your Assumptions to Death (англ.). Tor.com. Архів оригіналу за 6 червня 2018.
- Petar Atanasov (11 грудня 2017). An interview with Peter Watts. Part 4. Българското СайФай Списание - SciFi.bg (англ.). Архів оригіналу за 28 квітня 2018.
- Strange Frame: Love & Sax (2012). Full Cast & Crew (англ.). IMDb.com. Процитовано 6 червня 2018.
- Michael Plant (2010-02-1). BioShock 2: The interview (англ.). The Independent. Процитовано 6 червня 2018.
- Nanosuit Brochure (PDF). Crynet Systems. Архів оригіналу за 7 жовтня 2009. (page 7)