Пітер Меркус
Пітер Меркус (нід. Pieter Merkus; 18 березня 1787 — 2 серпня 1844) — сорок третій генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.[1][2]
Пітер Меркус нід. Pieter Merkus | |||
| |||
---|---|---|---|
1841 — 1844 | |||
Монарх: | Віллем II | ||
Попередник: | Карел Сірардус ван Гогендорп (в. о.) | ||
Наступник: | Ян Корнеліс Рейнст (в. о.) | ||
Народження: |
18 березня 1787 Нарден, Голландська республіка | ||
Смерть: |
2 серпня 1844 (57 років) Сурабая, Голландська Ост-Індія | ||
Країна: | Нідерланди | ||
Сім'я
Пітер Меркус був сином пастора Жана Гаспара Меркуса († 1813 р.) і Жанни Мушон († 1828 р.). Він одружився на Вільгельміні Нікласіні Кранссен (1805-1848) в Батавії в 1830 році. Від цього шлюбу народились п'ятеро синів і чотири дочки. Також мав позашлюбну дочку.
Біографія
Пітер Меркус вивчав право в Лейденському університеті. В 1808 році отримав докторський ступінь. В 1816 році вступив на державну службу і переїхав до Батавії. В 1822 році став губернатором Молуккських островів
Він намагався покращити становище населення, виступав за вільну торгівлю, боровся проти піратства, в 1828 році спонсорував експедицію до Нової Гвінеї.
В 1826 році Меркус став президентом Верховногу Суду Голландської Ост-Індії. В 1829 році вступив в Раду Індій. Виконував обов'язки генерал-губернатора з 1840 року. В 1843 році був офіційно затверджений на посаді. Помер 2 серпня 1844 під час подорожі до Сурабаї.
Пітер Меркус був президентом Королівського Батавського товариства мистецтв і наук. 15 жовтня 1842 року був зареєстрований в Леопольдинській академії під номером 1505.
Примітки
- Mr. P. (Pieter) Merkus, Parlement & Politiek.
- Accounts and papers, Volume 21; Volume 26 by Great Britain House of Commons pages 71, 72
Джерела
- Dissertatio juridica inauguralis De legatis poenae nomine relictis. Lugduni Batavorum 1808 (Digitalisat)