Віллем II

Віллем II (Вільгельм; нід. Willem II, нім. Wilhelm II., фр. Guillaume II, Віллем Фредерік Георг Лодевейк, 6 грудня 1792, Гаага, Королівство Нідерланди — 7 березня/17 березня 1849, Ньівекерк, Королівство Нідерланди) — король Нідерландів та великий герцог Люксембурзький (7 жовтня 184017 березня 1849), герцог Лімбурзький, старший син і спадкоємець короля Віллема I.

Віллем II
Народився 6 грудня 1792(1792-12-06)[1][2][…]
Гаага, Голландська республіка[3]
Помер 17 березня 1849(1849-03-17)[1][2][…] (56 років)
Тілбург, Північний Брабант, Нідерланди[3]
·пневмонія
Поховання Нова церква
Країна  Нідерланди
Діяльність політик, суддя, військовослужбовець, колекціонер мистецтва
Alma mater Крайст Черч
Знання мов нідерландська
Учасник Наполеонівські війни
Титул Принц Оранський
Посада Grand Duke of Luxembourgd, Monarch of the Netherlandsd і King-Grand Duked
Військове звання фельдмаршал
Рід Оранська династія
Батько Віллем I
Мати Вільгельміна Прусська
Брати, сестри Фредерік Нідерландський, Princess Pauline of Orange-Nassaud і Маріанна Нідерландська
У шлюбі з Анна Павлівна Романова[4]
Діти Віллем III, Prince Alexander of the Netherlandsd, Prince Henry of the Netherlandsd, Prince Ernest Casimir of the Netherlandsd[5] і Софія Нідерландська
Нагороди

Освіта, наполеонівські війни

Виховувався у Берлінській військовій академії, завершив освіту в Оксфордському університеті і в 1811 вступив підполковником на іспанську службу. Як нідерландський принц-спадкоємець командував у 1815, під час Ста днів, нідерландськими військами. Віллем показав свою мужність та військові здібності особливо при Катр-Бра і у битві під Ватерлоо, в якій був поранений у плече. Нагороджений 3 липня 1815 орденом св. Георгія 2-го ст. № 75 «За участь у битві при Ватерло».

У Петербурзі в 1816 поєднувався шлюбом із сестрою імператора Олександра I, великою княжною Анною Павлівною (1795—1865). До приїзду принца юний Пушкін написав на замовлення вірші «Принцу Оранському».

Участь у бельгійських події

Коли у 1830 спалахнула революція у Бельгії, принц Оранський негайно відправився в Антверпен та звідти 1 вересня — у Брюссель, де своєю появою справив сприятливе враження. Незважаючи на це, принц опинився у такому скрутному становищі, що перевищив свої повноваження і 16 жовтня визнав свободу Бельгії. Король скасував повноваження принца, який поїхав до Англії. Наступного року він знову прийняв командування над нідерландськими військами та вів війну з успіхом, поки не був змушений відступити перед збройним втручанням Франції.

31 серпня 1831 отримав звання фельдмаршала Нідерландів та посаду головнокомандувача нідерландськими сухопутними військами.

Царювання

Віллем II — король Нідерландів та великий герцог Люксембурзький. Портретна гравюра XIX століття

Прийнявши трон після зречення батька у 1840, Віллем намагався поліпшити скрутне фінансове становище країни, але вагався дарувати політичні реформи, вимога яких ставала все голоснішою. Європейський революційний рух 1848 року зломив його опір. Він погодився на повну зміну конституції, фінансової та податкової систем, але не дожив до закінчення цих реформ та помер 17 березня 1849. Його наступником став син Віллем III.

Віллем II помер у своєму улюбленому місті Тілбурзі, де довго перебував зі своїм двором; його ім'я носить міський футбольний клуб «Віллем II».

Примітки

Література

  • Залеський К.А. Наполеонівські війни 1799-1815. Біографічний енциклопедичний словник, Москва, 2003
  • Alberts, A., Koning Willem II, Den Haag: Kruseman, 1964
  • Hallema, Anne, Koning Willem II: een biografie ter gelegenheid van de herdenking van 's konings overlijden op 17 maart 1849, Assen: Born, 1949

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.