Пітер Хіггс

Пітер Хіггс (англ. Peter Ware Higgs; нар. 29 травня 1929, Ньюкасл-апон-Тайн, Велика Британія) — британський (шотландський) фізик-теоретик, член Королівського товариства Единбурга, член Лондонського королівського товариства, професор-емерит (emeritus) Единбурзького університету.

Пітер Хіггс
англ. Peter Ware Higgs
Народився 29 травня 1929(1929-05-29)[1][2][…] (92 роки)
Ньюкасл-апон-Тайн, Велика Британія[1]
Місце проживання Единбург
Країна  Велика Британія
Діяльність фізик-теоретик
Alma mater Кінгс-коледж
Галузь теоретична фізика
Заклад Единбурзький університет
Імперський коледж Лондона
Кінгс-коледж
Університетський коледж Лондона
Ступінь професор
Науковий керівник Charles Coulsond[1] і Х'ю Крістофер Лонгет-Хіггінсd[1]
Аспіранти, докторанти David Wallaced, Крістофер Бішопd[3], David Stephensond[3], Lewis Ryderd[3], John Murrough Goldend[3] і Nick Doreyd
Членство Лондонське королівське товариство і Королівське товариство Единбурга
Відомий завдяки: механізм Хіггса
Нагороди

Нобелівська премія з фізики (2013)

медаль Г'юза (1981)

Rutherford Medal and Prized (1984)

Медаль і премія Дірака (1997)

член Лондонського Королівського Товариства

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження (2013)

Медаль Оскара Клейна (2009)

High Energy and Particle Physics Prized (1997)

Fellow of the Institute of Physicsd

премія Вольфа з фізики (2004)

Премія Сакураїd (2010)

член Королівського товариства Единбургаd
Особ. сторінка ph.ed.ac.uk/higgs
Висловлювання у Вікіцитатах
 Пітер Хіггс у Вікісховищі

Біографія

Навчався в Лондонському королівському коледжі.

Найбільш відомий пропозицією механізму спонтанного порушення електрослабкої симетрії (перша половина 1960-х років), що пояснює походження маси елементарних частинок, зокрема мас векторних W і Z-бозонів. Механізм, названий іменем Хіггса, передбачає існування нової частинки, бозона, що також має його ім'я. Спільнота фізиків вважає механізм Хіггса одним із основних компонентів Стандартної Моделі.

Пітер Хіггс придумав механізм Хіггса під час гірської прогулянки в районі Единбурга і, повернувшись до лабораторії, заявив, що в нього виникла «грандіозна ідея».

Робота Хіггса базувалася на праці теоретика японського походження з Чиказького університету, лауреата Нобелівської премії Йоїчіро Намбу. Професор Намбу запропонував теорію відому як «Спонтанне порушення симетрії», засновану на тому, що відбувається в конденсованих середовищах в умовах надпровідності. Але теорія передбачила безмасові частинки (теорема Голдстоуна), очевидно неправильне передбачення.

Хіггс написав коротку статтю, в якій використав «лазівку» в теоремі Голдстоуна, і опублікував її в Physics Letters (європейський фізичний журнал, видаваний у ЦЕРНі) 1964 року[4].

Друга стаття описувала теоретичну модель (механізм Хіггса), але її відхилили (редактори Physics Letters визнали, що це «не має очевидного відношення до фізики»[5]). Хіггс дописав один абзац і надіслав статтю до Physical Review Letters, іншого провідного журналу з фізики, який опублікував статтю того ж року[6].

Інші фізики, Роберт Бру та Франсуа Анґлер[7] і Джеральд Ґуральник, Карл Гаґен і Том Кіббл[8] дійшли того ж висновку незалежно один від одного приблизно водночас. Три статті, написані про відкриття бозона Хіггсом, Ґуральником, Гаґеном, Кібблом, Бру та Анґлером, журнал Physical Review Letters визнав етапними[9].

Лауреат Нобелівської премії Філіп Андерсон стверджує, що винайшов «бозон Хіггса» ще 1962 року.

За досягнення в галузі теоретичної фізики Пітер Хіггс був нагороджений багатьма преміями та медалями. Зокрема, він лауреат медалі Дірака, присуджуваної Інститутом фізики (Лондон), та премії 1997 року в галузі фізики частинок та фізики високих енергій, присуджуваної Європейським фізичним товариством.

У жовтні 2013 доробок Пітера Хіггса та Франсуа Анґлера був відзначений Нобелівською премією з фізики[10].

Нагороди та звання
  • Медаль і премія Дірака від Інституту фізики (Велика Британія) (1997)
  • Премія фізики частинок та фізики високих енергій Європейського фізичного товариства (1997)
  • Премія Вольфа з фізики (2004)
  • Премія Дзюна Джона Сакураї в області теоретичної фізики елементарних частинок (2010)
  • Нобелівська премія з фізики (2013)

Примітки
  1. http://www.ph.ed.ac.uk/higgs/peter-higgs
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. P.W.Higgs. Physics Letters, 12 (132), 1964.
  5. Sample, Ian. «The god of small things», The Guardian, November 17, 2007, weekend section.
  6. P.W.Higgs. Phys. Rev. Lett., 13 (508), 1964.
  7. Broken Symmetry and the Mass of Gauge Vector Mesons
  8. Global Conservation Laws and Massless Particles
  9. 50th Anniversary Milestone Papers // Physical Review Letters
  10. Євген Ланюк. Нобель з фізики здобули теоретики бозону Гіґґза // Збруч, 12.10.2013

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.