Піх Богдан Петрович
Піх Богдан Петрович (нар. 17 березня 1955, с. Твіржа, Мостиський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український залізничник, заслужений працівник транспорту України, начальник Львівської залізниці (2000–2005, з 2010).
Богдан Петрович Піх | |
---|---|
Народився |
17 березня 1955 (66 років) с. Твіржа, Мостиський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Alma mater | Дніпровський національний університет залізничного транспорту |
Посада | начальник Львівської залізниці |
Партія | Партія регіонів |
Нагороди | |
Біографія
Народився 17 березня 1955 року у селі Твіржа Мостиського району Львівської області.
У 1975 році закінчив Львівського технікуму залізничного транспорту.
Продовжив навчання у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту, який закінчив у 1987 році за спеціальністю «Управління процесами перевезень на залізничному транспорті».
Трудову діяльність розпочав у 1975 році черговим по залізничній станції Мостиська-2. Після проходження військової служби в лавах Збройних сил СРСР працював запасним черговим по станціях, поїзним диспетчером та черговим відділу перевезень Львівського відділку залізниці.
У 1983–1990 обіймав посаду начальника залізничної станції Мостиська-2.
У 1990–1994 працював у службі перевезень, спочатку заступником начальника служби, а згодом очолив службу.
У 1994–2000 — перший заступник начальника, а в 2000–2005 — начальник Львівської залізниці, з вересня 2006 року обіймав посаду першого заступника начальника Львівської залізниці.
У липні 2010 року вдруге призначений на посаду начальника Львівської залізниці.
Політична діяльність
У березні 2006 року висувався кандидатом у народні депутати України від партії «Відродження» (№ 17 у виборчому списку). Член партії «Відродження», з травня 2005 року був заступником голови партії.
Згодом Богдан Піх був членом Партії регіонів, входив до фракції партії в обласній Раді.
Нагороди і почесні звання
- Орден «За заслуги» І (2015)[1], ІІ (2012)[2] та ІІІ (2003)[3] ступенів.
- «Заслужений працівник транспорту України» (1999)[4].
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2009).
- Знак «Шахтарська слава» ІІІ ступеня (2004).
- Нагрудний знак «Почесний працівник транспорту України» (2006).
- Знак «Почесному залізничнику» (1998).
Примітки
- Указ Президента України від 3 листопада 2015 року № 621/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня залізничника»
- Указ Президента України від 3 листопада 2012 року № 629/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня залізничника»
- Указ Президента України від 26 грудня 2003 року № 1527/2003 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 7 вересня 1999 року № 1134/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ, організацій міста Львова»