П'єр Луї
П'єр Луї́ (фр. Pierre Louis; літературні твори видавав під орфографічно дещо зміненим ім'ям Pierre Louÿs; 1870 — 1925, Париж) — французький поет.
П'єр Луї | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Pierre Louÿs | ||||
Ім'я при народженні | фр. Pierre Félix Louis | |||
Народився |
10 грудня 1870[1][2][…] Гент, Бельгія[3][4] | |||
Помер |
4 червня 1925[3][5][…] (54 роки), 5 червня 1925[4] (54 роки) або 6 червня 1925[6] (54 роки) Париж, Франція[3][4] | |||
Поховання | ||||
Країна | Франція | |||
Національність | французи | |||
Діяльність | поет, перекладач, письменник, фотограф | |||
Alma mater | Ельзаська школаd | |||
Мова творів | французька[1] | |||
Роки активності | з 1891 | |||
Жанр | Парнас і Символізм | |||
Magnum opus | The Songs of Bilitisd | |||
Членство | Ліга французької батьківщиниd | |||
Брати, сестри | Georges Louisd | |||
У шлюбі з | Louise de Herediad[7] | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
П'єр Луї у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Як поет зазнав деякого впливу школи парнасців, але зрештою приєднався до їхніх супротивників — символістів. Співпрацював у журналі «Меркюр де Франс», від 1891 відвідував салон Малларме, з благословення якого видавав разом зі своїми друзями Валері та Жидом журнал «Ла конк» («La conque»), в якому друкував власні вірші, а також твори Малларме, Реньє, Валері, Жида. 1893 видав дебютну поетичну збірку «Астарта». Зачарований античною культурою, П'єр Луї тематикою значної частини своїх творів обрав давньогрецькі мотиви, обробляючи їх у витонченому (так званому преціозному) стилі. Користувався великою популярністю як романіст і драматург, але справжню славу принесла йому літературна містифікація «Пісні Білітіс» — збірка віршів, що нібито належали давньогрецькій поетесі, учениці Сафо. Спочатку збірку було видано як переклад з давньогрецької, і лише пізніше з'ясувалося, що Білітіс не існувала в реальності, а була вигадкою автора, який видав себе за перекладача.
Іван Франко 1899 року переклав «міфологічне оповідання» П'єра Луї «Бібліс»[8] (Літературно-науковий вісник, 1899, кн. 9, с. 314-322). Дві поезії П'єра Луї (обидві під назвою «Пісня») переклав Юрій Липа (там само, 1927, кн. 9, с. 11 та 24).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118780557 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- The Fine Art Archive — 2003.
- https://www.lemonde.fr/archives/article/1999/11/26/pierre-louys-dans-l-entre-deux_3596467_1819218.html
- Михайло Москаленко. Нариси з історії українського перекладу. 4.
Джерело
- Поэзия французского символизма. Москва: Издательство Московского университета, 1993, с. 482-483. (рос.)