П'єтро Аретіно

П'є́тро Ареті́но (італ. Pietro Aretino; 19 квітня 1492(14920419), Ареццо — 21 жовтня 1556, Венеція) — італійський письменник-гуманіст кінця епохи Відродження.

П'єтро Аретіно
італ. Pietro Aretino
Народився	не раніше 19 квітня 1492 і не пізніше 20 квітня 1492 Ареццо, Тоскана, Італія
Помер	21 жовтня 1556[1][2][…] (64 роки) або 1556[3] Венеція, Венеційська республіка ·death from laughterd
Поховання	Венеція
Країна	Венеційська республіка
Національність	італієць
Діяльність	поет, драматург, журналіст, письменник
Мова творів	італійська[2]
П'єтро Аретіно у Вікісховищі

Боровся проти феодально-католицької реакції. За сміливі виступи проти монархів та Ватикану його прозвали «бичем королів». Аретіно — один із засновників публіцистики в Італії і взагалі в Європі.

У своїх комедіях «Придворне життя» (1526), «Лицемір» (1542), трагедії «Горацій» (1546), пародійній поемі «Орландіно», у віршах і публіцистичних творах (памфлети, листи, «бесіди», сатиричні «пророцтва») Аретіно викривав пороки аристократії та духівництва.

Vita di santa Caterina vergine e martire, 1636.