П'єтро Бадольйо
П'єтро Бадо́льйо (італ. Pietro Badoglio; 28 вересня 1871, Граццано-Монферрато — 1 листопада 1956) — італійський маршал і політик. Начальник штабу сухопутних військ Італії. Прославився військовими злочинами при захопленні Ефіопії, але не був покараний.
П'єтро Бадольйо італ. Pietro Badoglio | |||||||||||||||||||||||
![]() П'єтро Бадольйо | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
25 серпня 1943 — 9 червня 1944 | |||||||||||||||||||||||
Монарх: | Віктор Емануїл III | ||||||||||||||||||||||
Попередник: | Беніто Муссоліні | ||||||||||||||||||||||
Наступник: | Іваное Бономі | ||||||||||||||||||||||
Ім'я при народженні: | італ. Pietro Badoglio | ||||||||||||||||||||||
Народження: |
28 вересня 1871 Граццано-Бадольйо, провінція Асті, П'ємонт, Королівство Італія | ||||||||||||||||||||||
Смерть: |
1 листопада 1956 Граццано-Бадольйо, провінція Асті, П'ємонт, Королівство Італія | ||||||||||||||||||||||
Національність: | італієць | ||||||||||||||||||||||
Країна: | Королівство Італія | ||||||||||||||||||||||
Партія: | незалежний політик | ||||||||||||||||||||||
Батько: | Маріо Бадольйо | ||||||||||||||||||||||
Мати: | Антоніетта Бадольйо (Піттареллі) | ||||||||||||||||||||||
Діти: | Don Mario Badoglio, dei Duchi di Addis Abebad[1] | ||||||||||||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||||||||||||
Роки служби: | 1891-1944 | ||||||||||||||||||||||
Приналежність: | Королівство Італія | ||||||||||||||||||||||
Рід військ: | Королівські повітряні сили Італії | ||||||||||||||||||||||
Звання: | Маршал Італії (1926) | ||||||||||||||||||||||
Битви: | Перша італо-ефіопська війна Італійсько-турецька війна Перша світова війна Друга італо-ефіопська війна Друга світова війна | ||||||||||||||||||||||
Автограф: | ![]() | ||||||||||||||||||||||
Нагороди: |
| ||||||||||||||||||||||
|
Життєпис
Народився в містечку Граццано-Монферрато (Grazzano Monferrato, нині Граццано Бадольйо) у провінції Асті (П'ємонт). Після закінчення військової академії в Турині у 1892 служив в італійській армії.
У 1935—1936 керував захопленням Ефіопської імперії, під час якого вдавався до військових злочинів (газові атаки, бомбардування шпиталів Червоного Хреста), проте ніколи не був притягнутий до відповідальності.
У 1937—1940 — Начальник Генерального штабу. Після повалення Муссоліні у 1943—1944 роках очолював італійський уряд, підписав перемир'я з союзниками та оголосив війну Німеччині.
Нагороди
- Срібна медаль «За цивільну доблесть» (Італія) (28 грудня 1908)
- Медаль «За військову доблесть» (Італія)
- Бронзова (26 листопада 1911)
- Срібна (30 жовтня 1917)
- Пам'ятна медаль італо-турецької війни 1911—1912
- Пам'ятна медаль Лівійської кампанії 1913
- Медаль «За заслуги під час землетрусу в Авеццано (1915)»
- Хрест «За військові заслуги» (Італія) — нагороджений двічі (1918 і 1936)
- Савойський військовий орден, великий хрест (6 листопада 1918)
- Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—1918
- Пам'ятна медаль об'єднання Італії
- Медаль Перемоги
- Орден Корони Італії, великий хрест (1919)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (1921)
- Орден Білого лева, великий хрест (20 липня 1926)
- Вищий орден Святого Благовіщення (18 жовтня 1928)
- Колоніальний орден Зірки Італії, великий хрест (1930)
- Орден Вітовта Великого, великий хрест (Литва; 1930)
- Хрест «За вислугу років» (Італія) із королівською короною для офіцерів — за 40 років служби.
- Кавалер Великого хреста магістра (Мальтійський орден; 26 червня 1936)
- Пам'ятна медаль військової операції в Східній Африці (1935—1936)
- Медаль «За заслуги перед добровольцями Східноафриканської кампанії (1935—1936)»
- Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього, командорський хрест (Ватикан)
- Маврикіанська медаль
- Військова золота медаль за командні заслуги
- 6 пам'ятних відзнак Збройних сил Італії (1 для старших офіцерів і 5 для генералів)
- Пам'ятна медаль періоду війни 1940-43 років
Примітки
- Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713