П'єтро Бускалья

У дорослому футболі дебютував 1929 року виступами за команду «Віджеванезі», в якій провів три сезони. Піднявся з командою з серії 1-D в Серію В.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого приєднався 1932 року. Відіграв за «біло-блакитних» наступні два сезони своєї ігрової кар'єри.

1934 року уклав контракт з клубом «Торіно», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. У розіграші 1935/36 виборов титул володаря Кубка Італії. У фіналі «Торіно» переміг «Алессандрію» з рахунком 5:1, а Бускалья забив один з голів[1]. Загалом у тому розіграші кубка П'єтро забив 8 голів, шість з яких у матчі 1/8 фіналу проти «Катанії» (8:2)[2]. Того ж року команда посіла третє місце в чемпіонаті, а також дебютувала в Кубку Мітропи. У розіграші Кубка Мітропи 1936 «Торіно» стартував з кваліфікаційного раунду, в якому зустрічався з швейцарським клубом «Берн». Італійська команда двічі розгромно перемогла — 4:1 і 7:1, а Бускалья забив у цих матчах три голи[3]. В наступному раунді «Торіно» зустрічався з угорським «Уйпештом». В домашньому матчі П'єтро відзначився голом, а його команда перемогла з рахунком 2:0, але у матчі-відповіді поступилась 0:5[4].

Наступного сезону в складі команди «Торіно» Бускалья знову став третім призером чемпіонату, продемонструвавши найвищу особисту результативність за сезон — 17 голів[5]. Лише Піола з 21 голом у тому сезоні випередив його у списку найкращих бомбардирів чемпіонату[6].

З 1938 року три сезони захищав кольори клубу «Мілан». У складі «Мілана» він лише у першому сезоні був основним гравцем, після чого грав не регулярно.

Згодом з 1941 по 1943 рік грав у складі команд нижчих дивізіонів «Савона» та «Абб'ятеграссо».

Завершив ігрову кар'єру у команді «Віджевано», за яку виступав протягом 1945—1947 років.

1937 року зіграв свій єдиний офіційний матч у складі національної збірної Італії. Італійці перемогли з рахунком 2:0 збірну Угорщини у матчі Кубка Центральної Європи. Партнерами Бускальї по центру нападу в цьому матчі були знамениті Джузеппе Меацца і Сільвіо Піола, хоча не вони стали авторами голів, а крайні нападники Аннібале Фроссі і Джино Колауссі[7].

Помер 12 липня 1997 року на 87-му році життя у місті Віджевано.