Джино Колауссі

У дорослому футболі дебютував 1930 року виступами за команду клубу «Трієстина», в якій провів десять сезонів, взявши участь у 248 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Трієстини», був основним гравцем команди.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1940 року. Відіграв за «стару синьйору» наступні два сезони своєї ігрової кар'єри.

Згодом з 1942 по 1946 рік грав у складі команд клубів «Віченца» та «Трієстина».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Падова», за команду якого виступав протягом 1946—1948 років.

1935 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 25 матчів, забивши 15 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1938 року у Франції, здобувши того року титул чемпіона світу. В фінальному матчі забив два голи.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1949 року, очоливши тренерський штаб клубу «Тернана».

В подальшому очолював команди клубів «Кампобассо» та «Таррос».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Ольбія», команду якого Джино Колауссі очолював як головний тренер.