П'єтро Паоліні
П'єтро Паоліні (італ. Pietro Paolini 3 червня, 1603, Лукка — 12 квітня, 1681, Лукка) — італійський художник доби бароко 17 ст.
П'єтро Паоліні | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Pietro Paolini | ||||
|
||||
При народженні | італ. Pietro Paolini | |||
Народження |
3 червня 1603 Лукка | |||
Смерть | 12 квітня 1681 (77 років) | |||
Лукка | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Тосканське герцогство | |||
Жанр | релігійний живопис, портрет, натюрморт, алегорія | |||
Навчання | у Анжело Карозеллі і стажування в Римі | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | бароко і караваджизм | |||
Роки творчості | близько 1619—1680 р. | |||
Вчитель | Angelo Carosellid | |||
Твори | Concert of Musicians and Singersd і Bacchic Concertd | |||
| ||||
П'єтро Паоліні у Вікісховищі |
Життєпис
Батько — Томмазо Паоліні, мати майбутнього жудожника — Джинерва Рафаеллі. Родина мешкала в місті Лукка.
Римський період
1619 року батько відіслав сина у Рим, де той влаштувався у майстерню Анжело Карозеллі (1585—1653)[1]. Художнє життя Рима і різноманітні пам'ятки мистецтва, зосереджені в папській столиці, мали на молодого художника неабиякий вплив. Про це свідчать і різноманітність сюжетів, до котрих він звертався як у римський період, так і надалі (побутові «Ворожка», «Вакхічний концерт», «Музи́ка з волинкою», алегорична картина «П'ять почуттів», низка вівтарних образів, натюрморти, портрети). Тогочасний художній Рим та художники, що працювали в ньому, розділились на два табори — тих, хто працював в стилістиці ідеалістичного академізму, підтриманого папським двором і академією св. Луки та тих, хто підтримував стилістику караваджизму. До останніх відносили неглибокого у сюжетах Бартоломео Манфреді та послідовників Караваджо різного щаблю обдарування (Ніколо Реньєрі, Доменіко Фетті, Гендрік Тербрюгген, Джованні Серодіне). До останніх приєднався і П'єтро Паоліні.
Два роки у Венеції
У період 1629-1631 рр. П'єтро Паоліні перебрався у Венецію, де вивчав твори місцевих попередників. Найбільше Паоліні зацікавили твори Паоло Веронезе, хоча епігоном уславленого венеціанця (як Джованні Баттіста Зелотті) П'єтро Паоліні не став. 1631 року померла його мати (батько помер ще 1629 року) і художник був примушений повернутись до міста Лукка.
Заснування художньої школи
Художник отримав спадок батьків і відкрив у місті Лукка власну майстерню. 1652 року він став зановником художньої школи реалістичного спрямування в місті, де її не було. Школа надала можливість отримати художню освіту, не відбуваючи на навчання у міста Болонья, Рим чи Флоренція.
Учні майстра
- Джироламо Скалья
- Антоніо Франкі
- Симон Дайєр (Simone del Tintore)
- Джованні Колі
- Філіппо Герарді
- брат франческо Паоліні та інші
Вибрані твори
- " П'ять почуттів ", 1630, Художній музей Волтерс
- " Ворожка ", Художній музей Окленда
- " Виготовлення музичних інструментів "
- " Портрет сеньйори з малою донькою "
- " Мадонна на троні з чотирма святими ", Лукка
- " Народження Івана Хрестителя ", Лукка
- " Мучеництво св. Порциана "
- " Концерт зі співаками ", Лувр
- " Музика з волинкою "
- " Вакхічний концерт "
- " Містичні заручини Катерини Александрійської і двоє святих "
Обрані картини майстра
- « Вакхічний концерт »
- « П'ять почуттів », Художній музей Волтерс
- « Портрет сеньйори з малою донькою »
- « Ворожка », Художній музей Окленда
Релігійні картини
- « Мадонна на троні з чотирма святими », Лукка
- « Мадонна на троні з чотирма святими », Лукка
- « Народження Івана Хрестителя », Лукка
- «Мучеництво св. Порциана»
Джерела
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'єтро Паоліні