Радковиця
Радкови́ця — село в Україні, в Городоцькій міській територіальній громаді Городоцького району Хмельницької області. Населення становить 473 осіб.
село Радковиця | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район/міськрада | Городоцький район | ||||
Громада | Городоцька міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 14 століття | ||||
Населення | 473 | ||||
Площа | 2,611 км² | ||||
Густота населення | 181,16 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32040 | ||||
Телефонний код | +380 3251 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°15′00″ пн. ш. 26°25′43″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
294 м | ||||
Водойми | р.Сорока | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32041, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Радковиця | ||||
Карта | |||||
Радковиця | |||||
Радковиця | |||||
Мапа | |||||
Історія
До 1860 року село називалося Раківці.
У роки німецько-радянської війни в селі діяла підпільна група з 10 чоловік, яку очолював Арсен Тарасович Нирко (підпільна кличка Клименко). Крім того, він був зв'язковим сатанівської районної підпільної організації. Одним з активних організаторів сатанівського підпілля був Іван Петрович Кушлак. До війни він працював другим секретарем Сатанівського районного комітету КП(б)У. З перших днів війни перебував в армії. Поблизу Мелітополя військові частини, в одній з яких воював Кушлак, потрапили в оточення. Вирвавшись з оточення, Іван Петрович у листопаді 1941 року пішки повернувся в Сатанів. Поселився в селі Радковиця у родичів своєї дружини. Арсен Нирко допоміг Кушлаку встановити зв'язок із Григорієм Степановичем Корецьким, який із жовтня 1941 року очолював Сатанівську районну партійну підпільну організацію. У травні 1942 року заарештували Кушлака та ще двох членів радковицького підпілля — К. Н. Козу та А. Г. Сурового. Після арешту гестапівцями на початку серпня 1943 року Корецького та його страти в Старокостянтинівській тюрмі підпільну організацію Сатанівського району очолив Нирко. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 травня 1965 року за мужність і відвагу, проявлені в підпільно-партизанському русі, Арсена Тарасовича нагороджено медаллю «За відвагу» [1].
Герб та прапор
Затверджені 23 листопада 2017р. рiшенням №10 XX сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, К.М.Богатов, П.Б.Войталюк.
У синьому щиті три срібних раки в стовп, два і один, між якими золоте шістнадцятипроменеве сонце. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "РАДКОВИЦЯ".
Символізують першу назву села - "Раківці". Три раки – три села, що входять до сільради.
Примітки
- Соха Володимир. Сатанів. — Хмельницький, 1991. — С. 93, 97, 165.
Література
- Радковиця // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 213.