Радча (Івано-Франківський район)

Село Радча розташоване на південь від обласного центру м. Івано-Франківська на відстані 7 км. і на 15 км на південний захід — від районного центру м.Тисмениці. Пряма дорога до Івано-Франківська в Радчі виходила на вулицю Пушкіна (теперішню — Чорновола). Однак з розбудовою військового та цивільного літовища ця дорога десь наприкінці 40-их років була перекрита. Тому їхати до села з обласного центру треба об’їзною дорогою через села Крихівці та Драгомирчани або через села Опришівці та Чукалівка. До районного центру доїхати можна через м. Івано-Франківськ. Найближче до Радчі лежить село Іваниківка. Розділює ці села тільки вузька вуличка.

Радча лежить в басейні річки Бистриці Надвірнянської, по обидва боки її лівобережної притоки Похівки. На захід від села проходить вододіл між басейном річок Бистриці Надвірнянської і Бистриці Солотвинської, до якої впадає річка Радчанка. На схід від села на відстані 1 км протікає річка Горохолина. Радча лежить на горбистій рівнині в так званому Прикарпатському прогині земної кори, який знаходиться на межі між Східноєвропейською рівниною і горами Карпатами, перші підняття яких починаються в сусідніх Богородчанському та Надвірнянському районах.

Львівський дослідник-краєзнавець П. Сіреджук та професор, академік Прикарпатського національного університету ім. В. С. Стефаника В. Грабовецький стверджують, що село Радча в історичних документах вперше згадується у 1606 році.

Краєзнавець Д. Бучко пояснює, що Радчу, як і сусіднє село Іваниківку, оселив сандомирський воєвода Олександр Конецьпольський між 1641 і 1669 роками. За твердженням Д.Г. Бучка назва Радча (а в деяких документах Радче) походить від особової назви Радко + суфікс –е-. Особова назва Радко є відкомпозитивним деритивом якогось давньослов’янського імені з елементом Рад -, -рад: Радивон, Радомиль, Радомирь, Драгорад і подібне.

На захід від сучасного села на відстані близько трьох кілометрів протікає невеличка річка під назвою Радчанка. Це приблизно півкілометра на схід від сучасного селища Лисець. Тут, біля берегів Радчанки, ще за княжих часів було невелике поселення русичів, десь близько 30 хат. Поселення знаходилося біля шляху, що вів з Галича на угри через Богородчани, Надвірну, Яремче, Яблуницький перевал. Тут, у поселенні знаходилася митна рада, що збирала мито з купців, які везли товар з Угорщини в Галич або навпаки. Охороняли митницю княжі воїни, які теж жили в поселенні. Звали цих воїнів ратичами. Це слово походить від назви «рать» — воїн, воїнство, а основним видом зброї у них було ратище. Весь загін воїнів звався радчою охороною. А оскільки в поселенні жили члени митної ради і радчої охорони, то і село назвали Радча. Ще й сьогодні поле біля річки Радчанки, де за переказами, містилося село, має назву в місцевій вимові “у Радчі”. 1

БОРЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

Герої  Стрілецького чину

БРИНДЗЕЙ Дмитро син Івана. Стрілець УСС.

ВАЦЕБА Василь, син Василя,1898 р. н. Стрілець УСС.

ВАЦЕБА Іван, син Ілька,1892 р. н., Стрілець УСС.

ВАЦЕБА Іван, син Михайла, 19.10.1894 р. Стрілець УГА. Помер від тифу у 1919 р. у м. Бердичів.

ВАЦЕБА Микола, син Андрія, 04.11.1900 р. Стрілець УГА. Загинув у 1919 р. в м. Тернопіль.

ОСТАП’ЯК Василь, син Миколи, 1893 р. н. Навчався у Станиславівській гімназії. До Першої світової війни заснував у селі «Січ», проводив просвітянську роботу у читальні. В 1914 р. пішов воювати в Легіон УСС. Загинув у бою на г. Маківка в 1915 р., похований у м.Підгайці Тернопільської області.

ОСТАП’ЯК Микола, син Михайла, Стрілець УГА.

ОСТАП’ЯК Василь, син Михайла, 05.05.1893 р. Стрілець УГА. Загинув у бою з поляками зимою 1918 р. під Львовом.

ОСТАП’ЯК Іван, син Миколи, 1890 р., сотник УГА. Закінчив Станіславську гімназію та університет у м. Відень, інженер-агроном. Служив в австрійській армії у званні обер-лейтенанта. З 26 12.1918 р. – член Повітової Господарської Ради. З 1922 р. організовує та очолює філію «Сільський господар» у м. Станіслав. В час німецької окупації створив Окружне товариство «Сільський господар». Подальша доля невідома.

ПАВЛЮК Іван, син Федора, 1899 р. н., Стрілець УСС. Помер від ран 09.07.1919 р. у м. Станіслав. Похований в меморіальному сквері в м. Івано-Франківськ.

ПАВЛЮК Михайло, син Василя. Стрілець УГА.

ПИЛИПЧАК Василь Миколайович, 1897 р. н. Студент. Стрілець УГА. В боях з польським військом одержав тяжкі рани, від яких і помер. Похований у меморіальному сквері в м. Івано-Франківськ.

СТРУТИНСЬКИЙ Іван, син Василя, 1900 р. н. Стрілець УСС.

ШИПТУР Микола, син Федора. Стрілець УСС.

ЯЦКІВ Василь, син Федора. Стрілець УСС.

ЖЕРТВИ ПОЛЬСЬКОГО ТЕРОРУ У 1939–1941 РОКАХ

ОСТАП’ЯК Михайло Миколайович, 1915 р. н., с. Радча, член ОУН. У вересні 1939 р. вчитель у с. Вересці Великі (Польша) та проводить підпільну роботу серед українців. Вбитий польськими шовіністами у березні 1941 р. біля с. Вересці Великі.

ГАНЧАК Михайло Федорович, 1924 р. н., с. Радча, член ОУН, псевдо «Буйний».Загинув 04.08.1945 р. біля с. Одрехово в Польші під час рейду загонів УПА для захисту українського населення від комуністичного терору польських шовіністів.

ЖЕРТВИ СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ У 1939–1941 РОКАХ

МАРТИНЮК Михайло Васильович, 1915 р. н., українець. Освіта початкова, селянин. Член ОУН. Загинув у 1939–1941 рр. від репресивних дій органів НКВС.

СУЛИМА Григорій – народився в с. Радча Тисменицького району. Заарештований НКВС у 1940 р. Перебував на засланні. Дата смерті та місце поховання невідомі.

ЖЕРТВИ З ЧИСЛА МОБІЛІЗОВАНИХ ДО РАДЯНСЬКОЇ АРМІЇ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ЧИ ПРОПАЛИ БЕЗВІСТИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

АНДРУСИШИН Іван Федорович, 1911 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

БАЧИНСЬКИЙ Филимон Станіславович, 1910 р. н. с. Радча, рядовий, загинув у 1944 р.

БОРИН Іван Васильович, 1923 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у вересні 1944 р.

БОРИН Микола Дмитрович, 1913 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у лютому 1944 р.

БОРИН Микола Матвійович, 1908 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у травні 1945 р.

БРИНЗЕЙ Василь Михайлович, 1926 р. н., с. Радча, рядовий, помер від ран 29.09.1944 р.

БРИНЗЕЙ Михайло Васильович, 1921 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 11.09.1944 р.

ВАЦЕБА Василь Андрійович, 1913 р. н. с. Радча, рядовий, помер від ран 18.09.1944 р.

ВАЦЕБА Василь Дмитрович, 1917 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у німецькому полоні.

ВАЦЕБА Василь Михайлович, 1910 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 18.11.1944 р.

ВАЦЕБА Василь Онуфрійович, 1914 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ВАЦЕБА Василь Юрійович, 1912 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у жовтні 1944 р.

ВАЦЕБА Григорій Дмитрович, 1925 р. н., с. Радча, рядовий, подальша доля невідома.

ВАЦЕБА Іван Григорович, 1923 р. н., с. Радча, рядовий, помер від ран 12.09.1944 р.

ВАЦЕБА Іван Дмитрович, 1911 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 27.01.1945 р.

ВАЦЕБА Микита Васильович, 1920 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 11.09.1944 р.

ВАЦЕБА Микола Васильович, 1912 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у німецькому полоні.

ВАЦЕБА Микола Іванович, 1919 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 14.07.1941 р.

ВАЦЕБА Михайло Дмитрович, 1908 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ВАЦЕБА Михайло Миколайович, 1921 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 05.02.1945 р.

ВАЦЕБА Федір Михайлович, 1923 р. н., с. Радча, рядовий, помер від ран у 1944 р.

ВОЛОСЯНКО Василь Данилович, 1913 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

ГАВРИЛЮК Іван Дем’янович, 1926 р. н., с. Радча, рядовий, помер від ран 08.05.1945 р.

ГАВРИЛЮК Микола Степанович, 1901 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

ГОВДА Михайло Іванович, 1924 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 11.09.1944 р.

ДІДУХ Іван Миколайович, 1923 р. н., с. Радча, рядовий, помер від ран 26.01.1945 р.

ІЛЬКІВ Онуфрій Дмитрович, 1911 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

КАНЮС Дмитро Григорович, 1905 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

КЛЮКА Микола Юрійович, 1905 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

КАКАПИЧ Іван Онуфрійович, 1916 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Павлович, 1902 р. н., с. Радча, рядовий, помер від хвороби 19.03.1945 р.

ЛУКАНЮК Михайло Миколайович, 1925 р. н., с.Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ЛУТЧИН Григорій Федорович, 1912 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою у 1941 р.

МАЙКО Михайло Іванович, 1918 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

МАРТИНЮК Михайло Іванович, 1919 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

НАГІРНИЙ Василь Іванович, 1920 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 22.10.1944 р.

НАГІРНИЙ Федір Михайлович, 1919 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1941 р.

ОСТАП’ЯК Василь Іванович, 1908 р. н., с. Радча, рядовий, помер від ран 21.10.1944 р.

ОСТАП’ЯК Іван Іванович, с. Радча, рядовий, пропав безвісти у вересні 1944 р.

ОСТАП’ЯК Микола Іванович, 1920 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 05.10.1944 р.

ОСТАП’ЯК Федір Іванович, 1918 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ПЕТРІВ Юрій Петрович, 1913 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 27.10.1942 р.

РІЗАК Василь Юрійович, 1914 р. н., с. Радча, рядовий, помер від ран 04.10.1944 р.

РОЖАНСЬКИЙ Леонід Іванович, 1912 р. н., с.Радча, рядовий, загинув у бою 13.01.1945 р.

СТРУК Василь Іванович, 1918 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у жовтні 1944 р.

СТРУК Василь Михайлович, 1913 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 30.09.1944 р.

СТРУК Василь Михайлович, 1923 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 11.09.1944.

СТРУК Василь Онуфрійович, 1919 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1941 р.

ТИМКІВ Іван Прокопович, 1912 р. н., с. Радча, рядовий, помер від ран 02.07.1945 р.

ТИМКІВ Микола Михайлович, 1913 р. н., с. Радча, рядовий, подальша доля невідома.

ХОМИК Михайло Іванович, 1924 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1945 р.

ХОМИК Олексій Михайлович, 1925 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ШИПТУР Іван Васильович. 1906 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у жовтні 1944 р.

ШИПТУР Микола Федорович, 1925 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою у 1941 р.

ШИПТУР Яків Миколайович, 1925 р. н., с. Радча, рядовий, загинув у бою 11.09.1944 р.

ШИПТУР Микита Васильович, 1920 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у 1944 р.

ЯРМАК Кузьма Антонович, 1916 р. н., с. Радча, рядовий, пропав безвісти у грудні 1944 р.

ВОЯКИ УКРАЇНСЬКОЇ ДИВІЗІЇ «ГАЛИЧИНА»

БОРИН Степан, 1920 р. н., с. Радча, до дивізії добровільно вступив у жовтні 1943 р. Служив у піхоті вістуном. Брав участь у боях під Бродами. Потрапив у полон. Покарання відбував у Сталіногорську. Повернувся додому, помер у 1995 р.

ВАЦЕБА Антон, 1924 р. н., с. Радча, до дивізії добровільно вступив у грудні 1943 р. Служив у артилерії стрільцем. Брав участь у боях під Бродами. Воював в лавах УПА, псевдо «Сагайдачний». У 1947 р. потрапив у полон. Засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Покарання відбував у Воркуті до 1956 р. Проживав у Делятині, помер 1996 р.

ГАНЧАК Михайло, 1922 р. н., с. Радча, до дивізії добровільно вступив у листопаді 1943 р. Служив у піхоті стрільцем. Брав участь у боях під Бродами. Воював у лавах УПА. Біля Болехова потрапив у полон у 1946 р. Засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Повернувся додому у 1970 р. Проживав у с. Загвіздя Тисменицького району, де і помер.

ЖЕРТВИ НАЦИСТСЬКОГО ТЕРОРУ У 1941–1944 РОКАХ

ВАСИЛИК Василь Михайлович, 1926 р. н., стрілець УПА, загинув у 1944 р. в Чорному лісі у бою з німецькими окупантами.

ВАЦЕБА Михайло Іванович, 1923 р. н., стрілець УПА, загинув у 1944 р. в Чорному лісі у бою з німецькими окупантами.

ВАЦЕБА Іван Миколайович, 1924 р. н., стрілець місцевої боївки УПА, вбитий німецькими військовими 12 січня 1944 р. під час перевезення продуктів для вояків УПА у Чорний ліс. Похований у с. Павлівка Тисменицького району.

СУЛИМА Роман, с. Радча Тисменицького району, член ОУН, заарештований гестапо у 1943 р., розстріляний в м. Станіслав.

ТИМКІВ Василь Васильович, 1926 р. н., стрілець місцевої боївки УПА, вбитий німецькими військовими 12 січня 1944 р. під час перевезення продуктів для вояків УПА у Чорний ліс. Похований у с. Павлівка Тисменицького району.

ШИПТУР Михайло Федорович, 1919 р. н., стрілець УПА, псевдо «Кучерявий». Загинув у 1944 р. в Чорному лісі у бою з німецькими окупантами коло с. Грабівка.

ЖЕРТВИ СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ У 1944–1952 РОКАХ

АМБРОЗЯК Марія Прокопівна, 1891 р. н., с. Радча українка, освіта початкова. Проживала в с. Забережжя Богородчанського району, селянка. Заарештована 26.01.1950 р. Звинувачення: зв’язкова станичної ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 19.07.1950 р. засуджена на 10 років позбавлення волі. Загинула 09.12.1952 р. в ув’язненні, місце поховання невідоме.

АНДРУСИШИН Ганна Миколаївна, 1928 р. н., с. Радча Тисменицького району, українка, освіта неповна середня. Проживала в с. Радча, селянка. Заарештована 05.11.1945 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Люба», зв’язкова станичної ОУН, санітарка УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 05.06.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 13.04.1992 р. (7752 П).

БРИНЗЕЙ Михайло Федорович, 1928 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець,стрілець місцевої боївки. У червні 1945 р. був заарештований псевдобоївкою УПА, від них врятувався втечею. У цьому ж році знову заарештований облавниками і відправлений в Лисецький райвідділ НКВС. Після допитів і побиття захворів, відпустили додому де і помер.

БОРИН Микола Миколайович, 1925 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Радча, боєць винищувального батальйону. Заарештований 18.06.1946 р. Звинувачення: мав зв’язок із членами ОУН. Станіславським обласним судом 13.05.1947 р. засуджений на 3 роки позбавлення волі та 1,5 роки пораження в правах. Реабілітований 31.03.1992 р. (8389 П).

ВАЦЕБА Іван Васильович. 1909 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Радча, сторож колгоспу. Заарештований 25.01.1950 р. Звинувачення: зібрав і передав для УПА 1 ц зерна й 2 ц картоплі. Особливою нарадою при МДБ СРСР 19.07.1950 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Загинув 25.04.1953 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 24.04.1992 р. (8677 П).

ВАЦЕБА Іван Онуфрійович, 1910 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець. Заарештований 06.09.1944 р. Звинувачення: член ОУН, виконував обов’язки харчового. Помер 03.06.1948 р. Реабілітований 07.09.1992 р.

ВАЦЕБА Панько Васильович, 1907 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець.Заарештований у серпні 1947 р. Звинувачення: у листопаді 1941 р. був староста села, підтримував зв’язок з ОУН-УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 30.09.1947 р. засуджений на 15 років каторжних робіт. Помер в ув’язненні у м. Воркута.

ВАЦЕБА (з дому Павлюк) Марія Іванівна, 10.06.1950 р. н., уродж. с. Радча, з 1964-го проживає в с. Крихівці, після повернення з родиною зі спецпоселення. А вивозили її 4-місячною, в листопаді 1950 р. разом із дідом, (оголошеним ворогом радянської влади за те, що допомагав ОУН та УПА продовольством), бабою, татом й мамою. 10 років вони відбули в Іркутській області. Марія Іванівна Вацеба – активний громадський діяч, автор-упорядник книги спогадів репресованих «Словом правди

свідчу» (Івано-Франківськ, 2015 р.). У 2013–2015 рр. очолювала Івано-Франківське міське товариство політв’язнів і репресованих, а з 2016 р. – голова Івано-Франківського обласного товариства політв’язнів і репресованих. На загальнодержавному рівні відстоює права дітей репресованих, є одним із ініціаторів подання до розгляду в Верховній Раді відповідних законопроектів. Вважає політв’язнів, репресованих та дітей репресованих, у т. ч. не тільки виселених, а народжених у засланні, тим генофондом нації, який нинішня незалежна Українська держава повинна плекати, охороняти й підтримувати належним чином.

ЛУКАНЮК Іван Васильович, 1923 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець. Звинувачення: член УПА, боївка «Шрама», псевдо «Жайворон». Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області засуджений на 15 років каторжних робіт. Звільнений 18.03.1955 р. Реабілітований 07.09.1992 р.

МАРТИНЮК Дмитро Іванович, 1925 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець,

малописьменний. Проживав нелегально. Заарештований 17.09.1946 р. Звинувачення: переховував вояків УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 06.02.1947 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 3 роки пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 30.03.1992 р. (7987 П).

МАРТИНЮК Микола Іванович, 1916 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, малописьменний. Проживав нелегально. Заарештований 04.08.1945 р. Звинувачення: вояк УПА, сотня «Ґеника». Особливою нарадою при МДБ СРСР 28.01.1947 р. засуджений на 4 роки позбавлення волі. Реабілітований 31.05.1993 р.

МАРТИНЮК Михайло Іванович, 1908 р. н., у 1929 р. прийняв монаший чин в Унівському монастирі отців-студитів. Заарештований і розстріляний в 1945 р. у Львові.

МАТІЯШИН Микола Михайлович, 1898 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Радча, селянин. Заарештований 01.11.1945 р. Звинувачення: заготовлював продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 04.01.1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 04.09.1991 р. (584811).

ОСТАП’ЯК Микола Іванович, 1884 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, Проживав у с. Радча, селянин. Заарештований 12.03.1946 р. Звинувачення: мав зв’язок із УПА. Загинув 20.05.1946 р. під час слідства, місце поховання невідоме. 18.06.1946 р. справу припинено. (2243 П).

ОСТАП’ЯК Михайло Іванович, 1925 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець. Заарештований НКВС. Звинувачення: вояк УПА, псевдо «Шугай». Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 24.11.1945 р. засуджений на 20 років каторжних робіт.

ПАВЛІЧКА Григорій Іванович, 1927 р. н., він же ТИМКІВ Василь Іванович, 1928 р. н., (він був записаний під чужим прізвищем). Заарештований 06.08.1944 р. Звинувачення: вояк УПА, боївка «Шрама», псевдо «Риба». Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 21.11.1944 р. засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Помер 08.01.1948 р. на засланні.

ПАВЛЮК Андрій Федорович, 1906 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Радча, завгосп колгоспу. Заарештований 25.01.1950 р. Звинувачення: передав для УПА 25 кг жита й 50 кг картоплі. Особливою нарадою при МДБ СРСР 19.07.1950 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 24.04.1992 р. (8677 П).

ПАЛЕНЮК Юрій, 1907 р. н., с. Жураки Богородчанського району, проживав у с. Радча. Заарештований 25.09.1944 р. Звинувачення: зв’язковий ОУН, псевдо «Друг».30.04.1945 р. скерований до спецтабору НКВС. (1473 П).

ПИЛИПЧАК Василь Михайлович, 1924 р. н., с. Радча Тисменицького району. Заарештований 06.09.1994 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо – «Миколка». Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 29.11.1944 р. засуджений на 20 років каторжних робіт. Звільнений 20.03.1945 р. Реабілітований 07.09.1992 р.

ПРИЙМАК Василь Михайлович, 1924 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 30.08.1946 р. Звинувачення: вояк УПА (сотня Гамалії), псевдо «Зимний». Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 18.10.1946 р. засуджений на 20 років позбавлення волі. Реабілітований 07.04.1994 р. (13518 П).

СТРУК Панько Васильович, 1925 р. н., вояк УПА, сотня «Пирога», псевдо «Вивірка».Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області засуджений на 15 років каторжних робіт.

СТРУТИНСЬКИЙ Федір Михайлович, 1919 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Радча, колгоспник. Заарештований 29.12.1949 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Чуйко», інформатор станичної ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 19.07.1950 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 16.04.1992 р. (8677 П).

СТРУТИНСЬКА Тетяна Федорівна, 1928 р. н., с. Радча Тисменицького району, українка, освіта початкова. Проживала нелегально. Заарештована 04.09.1946 р. Звинувачення: член ОУН, псевда «Ярослава», «Наталка», надавала медичну допомогу воякам УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 25.09.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 05.09.1994 р. (14461 П).

СТРУТИНСЬКА Ганна Іванівна, 1923 р. н., с. Радча Тисменицького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Гвізд Надвірнянського району, селянка. Заарештована 01.11.1944 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Оксана», зв’язкова станичної ОУН, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 25.12.1944 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 15.06.1992 р. (8812 П).

ТУРЧМАНОВИЧ Ганна Тарасівна, 1907 р. н., с. Радча Тисменицького району, українка, освіта середня. Проживала в с. Довге, завідувач початкової школи. Заарештована 26.08.1948 р. Звинувачення: член ОУН, псевдо «Меланія», інформатор ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 05.10.1948 р. засуджена на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіска цією майна. Загинула 11.07.1953 р. в ув’язненні, місце поховання: кладовище в с-щі Абезь Республіки Комі (Росія). Реабілітована 20.08.1993 р. (12038 П).

ЦЮЦЯК Михайло Іванович, 1907 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Радча, голова колгоспу. Заарештований 20.01.1950 р. Звинувачення: здав для УПА 2 ц картоплі та 1 ц жита. Особливою нарадою при МДБ СРСР 19.07.1950 р. засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 24.04.1992 р. (8677 П).

ЯРЕМА Юрій Дмитрович, 1903 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав нелегально. Заарештований 08.02.1946 р. Звинувачення:член ОУН, псевдо «Соловей», господарчий станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 05.06.1946 р. засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 13.04.1992 р. (7752 П).

ЯРМАК Тетяна Онуфріївна, 1925 р. н., с. Радча Тисменицького району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Радча, селянка. Заарештована 01.11.1945 р. Звинувачення: станична жіночої сітки ОУН. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 04.01.1946 р. засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 04.09.1991 р. (5848 П).

ЯЦКІВ Іван Гнатович, 1902 р. н., с. Радча Тисменицького району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Старі Богородчани Богородчанського району, селянин. Заарештований 14.11.1944 р. Звинувачення: член ОУН, збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 11.01.1945 р. засуджений на 20 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 11.12.1991 р. (6897 П).

ЗАГИНУЛИ У БОРОТЬБІ З КОМУНІСТИЧНИМ РЕЖИМОМ

ВАЦЕБА Григорій Васильович, 1917 р. н., с. Радча Тисменицького району, керівник Калуського окружного проводу ОУН, псевда «Бродич», «Варнак», «Орел», «Сулима». У різні періоди був призначений надрайонним провідником ОУН Станіславського, Тлумацького, Надвірнянського районів. З осені 1950 р. – організаційний референт, заступник провідника Калуського окружного проводу ОУН. Загинув 01.07.1951 р. на хуторі Ловаги біля с. Небилів Рожнятівського району.

ВАЦЕБА (Бабінчук) Марія Степанівна, 10.04.1924 р., с. Старий Лисець Тисменицького району, член ОУН, псевдо «Калина», дружина Вацеби Григорія, медсестра і друкарка надрайонного осередку Надвірнянщини, а потім Калуського окружного проводу ОУН. Загинула 01.07.1951 р. на хуторі Ловаги біля с. Небилів Рожнятівського району разом з своїм чоловіком.

ВАЦЕБА Василь Миколайович, 1923 р. н., с. Радча Тисменицького району, стрілець місцевої боївки УПА, загинув в с. Радча у 1945 р.

КАКАПИЧ Михайло Миколайович, 1927 р. н., с. Радча Тисменицького району, псевдо «Вивірка». Стрілець УПА у сотні «Гамалії», потім боєць місцевої боївки, загинув в с. Радча у 1947 р.

ОСТАП’ЯК Микола Михайлович, 1910 р. н., с. Радча Тисменицького району, вояк УПА, псевдо «Гарт», загинув 08.07.1945 р. у с. Радча. Похований в с-щі Лисець.

СТРУТИНСЬКИЙ Михайло Іванович, 1924 р. н., с. Радча Тисменицького району, стрілець боївки кущової ОУН, псевдо «Явір». Розстріляний 03.01.1947 р. Місце поховання невідоме.

СТРУТИНСЬКИЙ Михайло Онуфрійович, 1910 р. н., с. Радча Тисменицького району, господарчий референт надрайпроводу ОУН Тлумаччини, псевда «Грім», «Вуйцьо», загинув у 1946 р. у с. Пшеничники Тисменицького району.

СТРУК Дмитро Онуфрійович, 1924 р. н., с. Радча Тисменицького району, стрілець місцевої боївки, псевдо «Кучерявий», загинув у вересні 1946 р., с. Радча.

ПАВЛЮК Іван Васильович, 1924 р. н., с. Радча Тисменицького району, Стрілець УПА. Подальша доля невідома.

СПИСОК ВИСЕЛЕНИХ НА ЗАСЛАННЯ ЖИТЕЛІВ с. РАДЧА У 1945–1950 РОКАХ

Виселені у 1945 році

ВАЦЕБА Олена Федорівна, 1915 р. н., діти: Марія, 1936 р. н., Параня, 1941 р. н.

ЗАГІРНЯК Анастасія, 1881 р. н., виселені на Урал (Росія). Повернулася в с. Радча у 1956 р.

ЛУКАНЮК Василь Онуфрійович, 1893 р. н., дружина Тетяна Миколаївна 1899 р. н.,виселені на Урал (Росія), там і померли.

СТРУК Василь Григорович, 1900 р. н., виселений в Новосибірську область (Росія), самовільно повернувся в с. Радча, знову у 1948 р. виселений в Іркутську область (Росія), повернувся в с. Радча у 1956 р. Дружина Марія Миколаївня 1901 р. н. померла на засланні. Діти: Ганна, 1928 р. н., Параска, 1931 р. н., Микола, 1932 р. н., Федір, 1933 р. н., Олена, 1936 р. н., Тетяна, 1938 р. н., Михайло, 1939 р. н., Орися,1945 р. н.

Виселені у 1947 році

АНДРУСИШИН Микола Олексійович, 1899 р. н., виселений разом з дружиною Оленою, 1903 р. н., дочкою Марією, 1929 р. н., сином Романом, 1942 р. н.

ВАЦЕБА Михайло Васильович, 1904 р. н., виселений разом з дружиною Ганною,1912 р. н., дочками Марією, 1931 р. н., Ганною, 1934 р. н. і синами Василем, 1932 р. н. та Миколою, 1939 р. н.

ГАНЧАК Іван Михайлович, 1892 р. н., виселений в Караганду (Казахстан) разом з дружиною Параскою, 1905 р. н. і синами Василем, 1929 р. н. та Іваном, 1937 р. н.

МАТІЯШИН Олена Дмитрівна, 1899 р. н., виселена разом з дочкою Параскою, 1927 р. н., синами Василем, 1932 р. н. та Іваном, 1937 р.н.

СТРУК Варвара Олексіївна, 1887 р. н., виселена разом з дочкою Марією, 1928 р. н.

СТРУТИНСЬКА Параска Василівна, 1912 р. н., виселена разом з дочкою Ганною,1923 р. н. та сином Василем, 1939 р. н.

ТИМКІВ Іван Михайлович, 1900 р. н., виселений разом з дружиною Ганною, 1923 р. н. та дочкою Оленою 1931 р.н.

ЯРЕМА Ганна Миколаївна, 1921 р. н., виселена в Караганду (Казахстан) разом з сином Богданом, 1943 р. н.

Виселені у 1949 році в Хабаровський край

ВАЦЕБА Іван Федорович, 1913 р. н., виселений разом з дружиною Ганною 1916 р. н., сином Михайлом, 1938 р. н. та дочкою Дарією 1947 р. н.

ВОЛОСЯНКО Микола, 1899 р. н., виселений разом з дружиною Параскою, 1900 р. н.та сином Іваном, 1931 р. н.

ВОЛОСЯНКО Рузя Федорівна, 1929 р. н., вивезена разом з братами Василем,1928 р. н., Богданом, 1934 р. н., Степаном, 1939 р. н., Ярославом, 1941 р. н. та сестрою Марією 1936 р. н.

СТРУТИНСЬКА Олена Федорівна, 1915 р. н., вивезена разом з дочками Ганною,1931 р. н. та Марією 1936 р. н.

ТЕОДОРОВИЧ Ганна Йосипівна, 1930 р. н., вивезена разом з братом Іваном, 1935 р. н. та сестрою Стефою, 1941 р. н.

Виселені у 1950 році

БОРИН Микола Іванович, 1899 р. н., виселений разом з дружиною Марією,1907 р. н., сином Василем, 1935 р. н. та дочками Параскою, 1927 р. н. і Мартою,1944 р. н.

ВАЦЕБА Василь Федорович, 1899 р. н., виселений разом з дружиною Марією,1911 р. н. та синами Ярославом, 1931 р. н., Теодором, 1937 р. н., Остапом,1947 р. н. і дочками Оксаною 1943 р. н. та Оленою, 1945 р. н.

КАКАПИЧ Олена Гаврилівна, 1892 р. н., виселена разом з дочкою Ганною, 1923 р. н.і синами Миколою, 1933 р. н. та Василем, 1937 р. н.

ОСТАП’ЯК Михайло Іванович, 1906 р. н., виселений разом з дружиною Ганною,1909 р. н., дочкою Параскою, 1931 р. н. та сином Миколою, 1945 р. н.

ОСТАП’ЯК Василь Іванович, 1911 р. н., виселений разом з дружиною Тетяною,1923 р. н., дочкою Марією, 1944 р. н. та сином Миколою, 1949 р. н.

ОСТАП’ЯК Дмитро Миколайович, 1920 р. н., виселений разом з дружиною Марією,1922 р. н. та дочками Ганною, 1940 р. н., Дарією, 1943 р. н., Марією, 1947 р. н.,Любою, 1950 р. н.

ОСТАП’ЯК Іван Миколайович виселений разом з дружиною.

ОСТАП’ЯК Іван Федорович, 1909 р. н., виселений разом з дружиною Оксаною,1919 р. н., синами Іваном, Остапом, 1942 р. н., Діонісієм, 1940 р. н., дочками Марією та Ярославою 1948 р. н.

ОСТАП’ЯК Михайло Миколайович, 1893 р. н., виселений разом з дочкою Оленою1930 р. н.

ОСТАП’ЯК Олена, 1891 р. н., виселена разом з синами Миколою, 1927 р. н. та Василем 1935 р. н.

ПАВЛИКІВСЬКИЙ Іван Іванович, 1891 р. н., виселений разом з дружиною Параскою,дочками Марією, 1920 р. н. та Ганною, 1929 р. н.

ПАВЛЮК Григорій Михайлович, 1903 р. н., виселений разом з дружиною Марією,1908 р. н., та сином Миколою, 1938 р. н.

ПОПОВИЧ Тетяна, 1884 р. н. висилена у 1950 році.

РОМАНИШИН Василь Федорович, 1918 р. н., виселений разом з дружиною Параскою, 1918 р. н. та синами Миколою, 1940 р. н. і Зиновієм, 1943 р. н.

САЛЕНІЙ Іван Васильович, 1926 р. н., виселений разом з дружиною Параскою,1928 р. н.

СТРУК Василь Іванович, 1910 р. н., виселений разом з дружиною Ганною, 1910 р. н.та синами Михайлом, 1933 р. н., Ярославом, 1935 р. н., Євгеном, 1940 р. н.

ТИМКІВ Ганна Петрівна,1906 р. н., виселена з синами Василем, 1928 р.н. Михайлом, 1931р. н.

ЦЮЦЯК Іван Миколайович, 1906 р. н., виселений разом з дружиною Параскою,1913 р. н., дочкою Ганною, 1931 р. н. і сином Миколою, 1936 р. н.

ЦЮЦЯК Іван Михайлович, 1922 р. н., виселений разом з дружиною Теклею, 1929 р. н.

ЦЮЦЯК Михайло Миколайович, 1888 р. н., виселений разом з дружиною Марією, 1893 р. н. та синами Миколою, 1926 р. н., Федором, 1930 р. н., Михайлом, 1933 р. н.

• Вацеба Григорій «Бродич», «Сулима», «Варнак», «Орлов» (23.01.1917 — 1.07.1951, с. Ловаги) — керівник Станиславівського, Галицького, Надвірнянського надрайонових проводів ОУН, заступник керівника Калуського окружного проводу ОУН[1][2].
• Романишин Євген Іванович (* 1945) — український лікар.

• Сайт Верховної Ради України. Села Тисменицького району
• Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських, т.9, ст. 378
• http://radcha.blog.net.ua/istoriya-radchi/