Радівілов Роман Юрійович

Рома́н Ю́рійович Радіві́лов (псевдо: «Гюрза», 14 лютого 1984(19840214), м. Дергачі, Харківська область, Українська РСР — 18 грудня 2016, с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України, гранатометник 54-ї окремої механізованої бригади.

Радівілов Роман Юрійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 14 лютого 1984(1984-02-14)
Дергачі, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 18 грудня 2016(2016-12-18) (32 роки)
Калинівка (Горлівський район), Бахмутський район, Донецька область, Україна
Поховання
Дергачі : 
Псевдо «Гюрза»
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Формування
 54 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»

Життєпис

Народився 14 лютого 1984 року, місто Дергачі.

У вільний час Роман займався різьбленням по дереву, робив ікони. Частина його робіт залишилися вдома, частину дарував друзям.

Одним з перших «підняв над Харківщиною червоно-чорний прапор національно-визвольного руху України у 21 столітті».[1]

З початком військової агресії Росії, весною 2014-го року пішов до військкомату, але до армії його не допустила медкомісія. Став добровольцем ДУК «Правого Сектору». З вересня 2014 року перебував у зоні бойових дій в районі села Піски.

Восени 2016 року уклав контракт із ЗСУ, увійшов до складу першої штурмової роти «Вовків Подолянина» 54-ї ОМБр і прибув на Світлодарську дугу. Неодноразово ходив у розвідку на лінії фронту.

Неодноразово отримував поранення та контузії, під Волновахою отримав опіки, але після лікування та операцій знову повертався на лінію вогню. Перебуваючи у відпустці після поранення займався у складі загону територіальної оборони, брав участь в різних громадських акціях.

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область) за висоту «Варяг» відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Романом загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Василь Панасенко, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

Розпорядженням Дергачівської міської ради № 206 від 19 грудня 2016 року в місті Дергачі було оголошено 20, 21 та 22 грудня днями жалоби за загиблим Романом.[1]

По смерті залишилась мати Людмила Петрівна та кохана дівчина Аня.

Похований у м. Дергачі (Харківська область) на Алеї слави біля братської могили героїв Другої Світової.

Нагороди та відзнаки
Зовнішні відеофайли
Народний Герой України (посмертно). Роман Радівілов. Маріуполь, 2.04.2017. на YouTube

Вшанування пам'яті

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня[4][5].

Примітки
  1. Роман Радівілов «Гюрза» першим загинув на Світлодарській дузі
  2. Указ Президента України від 29 грудня 2016 року року № 580/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Наказ № 155/18 від 22 грудня 2018 року. PravyySektor.info. Офіційний сайт НВР «Правий сектор». Архів оригіналу за 27 жовтня 2021.
  4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
  5.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 грудня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.