Бахмутський район (1923—2020)

Бахмутський район (у 1924—2016 роках — Артемівський район) колишній район України, на північному сході Донецької області з адміністративним центром у місті Бахмут, який існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час адміністративно-територіальної реформи в Україні. Населення становило 44440 осіб (станом на 1 серпня 2013 року). Площа 1921 км².

Бахмутський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: СРСР ( УСРР),
 Україна
Область: Донецька область
Код КОАТУУ: 1420900000
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 17 липня 2020 року[1]
Населення: ▼ 106 283 (01.01.2019)
Площа: 1921 км²
Густота: 56.5[2] осіб/км²
Тел. код: +380-6274
Поштові індекси: 84500—84592
Населені пункти та ради
Районний центр: Бахмут
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 24
Міста: 1
Смт: 1
Села: 76
Селища: 15
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Пластун Євген Юрійович
Голова РДА: Єрохіна Тетяна Іванівна[3]
Вебсторінка: Бахмутська РДА
Сайт Бахмутського району
Адреса: 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Сибірцева, 33
Мапа

Загальні відомості

Район розташовувався у північно-східній частині Донецької області і межував на сході з Луганською областю, на північному заході з Лиманським районом, на заході із Слов'янським та Костянтинівським районами, на південному сході з містом Горлівка, на півдні з Шахтарським районом.

Лиманський район  Луганська область
(Кремінський район)		  Луганська область
(Попаснянський район)
Слов'янський район
 Луганська область
(Попаснянський район)
Костянтинівський район Шахтарський район
Горлівка, Єнакієве		  Луганська область
(Перевальський район)
Дебальцеве

Адміністративним центром району було місто Бахмут, сполучення якого з обласним центром Донецьком, здійснюється залізничним та автомобільним транспортом. Майже всі населені пункти району мають автобусне сполучення з районним центром.

Географія

Територія Бахмутського району розташована в межах Донецького кряжу. Поверхня підвищена. Місцями висота досягає 250 метрів над рівнем моря. В геоморфологічному відношенні район становить собою плато, розрізане балками, ярами та долинами малих річок.

Територією району протікає значна кількість річок, багато ставків та водоймищ. Головна річка — Бахмутка, довжиною 86 км, площа басейну становить 1680 км². За своїм режимом річка відноситься до рівнинних, переважно снігового поповнення.

У кліматичному відношенні Бахмутський район відноситься до теплого недостатньо-зволоженого району Донецької області.

Клімат помірно-континентальний. Найбільш холодні місяці року — січень і лютий (середня температура мінус 6-8 °C). Максимальна глибина промерзання ґрунту 80 см, мінімальна 27 см. Найтепліший місяць — липень (+20, +25 °C). Середньорічна кількість атмосферних опадів рівна 500 мм. З них більша частина випадає в теплий період.

Бахмутський район багатий на корисні копалини, такі як сіль, доломіти для металургії, вогнетривкі глини, глини тугоплавкі, пісок формувальний, гіпс, пісковик, крейда та цегельно-черепична сировина.

Бахмутський район є одним із найбільших соледобувних районів в Україні.

В межах району експлуатується 2 великих родовища солі: Артемівськ та Ново-Карфагенне. Загальновідомими є Часів-Ярське родовище вогнетривких глин та Сіверське родовище металургійних доломітів.

Історія

Згідно з постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіальний поділ Донецької губернії» було утворено 7 округів: Бахмутський (з 1924 року — Артемівський), Луганський, Маріупольський, Старобельський, Таганрозький, Юзівський (з 1924 року — Сталінський) і Шахтинський.

Окружним центром Бахмутського округу було місто Бахмут. Тоді ж був утворений Бахмутський район, який з 1924 року перейменований на Артемівський.

Бахмутський район 1923 року було поділено на 3 волості: Бахмутську, Покровську і Званівську, до складу яких входили 23 сільські ради: Забахмутська, Малоіллінівська, Василівська, Михайлівська, Радивонівська, Покровська, Серебрянська, Івано-Хрещенська, Зайцівська, Боголюбівська, Званівська, Клинівська, Кодемська, Богданівська, Прівольська, Ново-Олексіївська, Переїзднянська, Кузьминівська, Карпівська, Карлівська, Григорівська, Миколаївська, Парасковіївська.

З часом Бахмутський (Артемівський) район збільшувався — у 1926–1932 роках до його складу вже входили 27 сільських рад.

Але 1932 року постановою Президії ВУЦВК і Ради Народних Комісарів УРСР від 4 квітня 1932 року територія Артемівського району була приєднана до Артемівської міськради «в порядку приєднання сільських місцевостей до міст» і у зв'язку з «великим промисловим значенням і перспективами розвитку». У 1932-1933 район страждав від голодомору, про що існують спогади місцевих жителів[4].

Перед Другою світовою війною Артемівський район знову був відновлений. З жовтня 1941 року по вересень 1943 року територія Донецької області і району була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами. Район знову називався Бахмутським.

1962 року у зв'язку з укрупненням сільських районів до розмірів виробничих колгоспно-радгоспних управлінь замість тих, що існують Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року в Донецькій області з 28 районів було утворено всього 9. Серед них і Артемівський. Територія Артемівського району суттєво збільшилася: вона включала додатково смт Корсунь, Новолуганське, сільради Дзержинського і Константинівського районів, Кодемську сільську раду — Горлівського міськвиконкому, Калинівську і Новогригорівську сільські ради — Дебальцевського міськвиконкому, Малоорловську сільську раду — Єнакієвської міськради.

1965 року відбувається нова реорганізація, внаслідок якої Артемівський район набуває практично сучасних обрисів. 4 січня 1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «У зв'язку з об'єднанням обласних промислових і обласних сільських рад депутатів трудящих Українською РСР і враховуючи пропозиції про розукрупнення районів Артемівський район утворено у складі: центр — місто Артемівськ, місто Яма Лиманської міськради, Луганської селищної ради і Василівської, Володимирівської, Григорівської, Зайцівської, Калинівської, Клинівської, Кодемської, Красненської, Новогригоровської, Оріхово-Василівської, Парасковіївської, Покровської і Семигірської сільських рад Артемівського району, Васюківської, Верхньокам'янської, Званівської, Різниківської, Роздолівської і Серебрянської (Сріблянської) сільських рад Слов'янського району».

20 травня 2015 року Верховна рада України прийняла постанову № 2792, згідно з якою до складу Артемівського району були включені територія Миронівської селищної ради (разом із смт Миронівський) площею 11,11 км² та територія Світлодарської міської ради (разом із містом Світлодарськом) площею 2,12 км²[5].

4 лютого 2016 року Артемівський район був перейменований у сучасну назву[6].

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 міські ради, 4 селищні ради та 24 сільські рад, які об'єднують 109 населених пунктів та підпорядковані Бахмутській районній раді. Адміністративний центр — місто Бахмут[7].

Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[8]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 51 567 8436 8948 15 349 13 000 5635 199
Жінки 62 215 8168 8305 16 596 17 137 11 148 861

Національний склад населення району за переписом 2001 року[9]

чисельність частка
українці42 54878,7
росіяни9 93018,4
білоруси3760,7
турки3040,6
вірмени1100,2

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[10]

українськаросійськавірменськабілоруська
БАХМУТСЬКИЙ РАЙОН72,226,20,20,2
м. СІВЕРСЬК76,722,60,00,3
смт ЛУГАНСЬКЕ81,815,80,40,1
БАХМУТСЬКА сільрада78,820,70,2
БЕРЕСТОВСЬКА сільрада78,320,40,40,1
ВАСЮКІВСЬКА сільрада65,810,80,5
ВЕРХНЬОКАМ'ЯНСЬКА сільрада95,44,7
ВОЛОДИМИРІВСЬКА сільрада78,621,10,1
ДРОНІВСЬКА сільрада83,116,60,3
ЗАЙЦЕВСЬКА сільрада82,617,20,1
ЗВАНІВСЬКА сільрада91,97,60,20,1
КАЛІНІНСЬКА сільрада72,426,40,8
КЛИНОВСЬКА сільрада74,025,7
КОДЕМСЬКА сільрада79,420,4
КОМУНІВСЬКА сільрада53,029,10,2
КРАСНЕНСЬКА сільрада66,133,00,00,3
МІНЬКІВСЬКА сільрада72,426,70,4
НИКИФОРІВСЬКА сільрада75,424,40,1
НОВОГРИГОРІВСЬКА сільрада88,111,7
НОВОЛУГАНСЬКА сільрада34,364,50,1
ОПИТНЕНСЬКА сільрада46,053,40,40,1
ПАРАСКОВІЇВСЬКА сільрада76,921,80,90,3
ПОКРОВСЬКА сільрада69,030,0
РОЗДОЛІВСЬКА сільрада93,16,7
РІЗНИКІВСЬКА сільрада84,214,21,4
СЕРЕБРЯНСЬКА сільрада88,411,1
ЯКОВЛІВСЬКА сільрада78,321,20,1

Економіка

Промисловість

На промисловий комплекс району припадає 32,2 відсотки загальної валової продукції. У промисловості працює 13,8 % загальної кількості працюючих. Співвідношення в галузевій структурі виробництва становить: ВАТ «Сіверський доломіт»(43,8 %), ВАТ «Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод» (6,1 %), ДП «Ізосєв — 1» (19,4 %), ДП «Рутекс-керам» (6,9 %). У 2007 році підприємствами вироблено доломіту обпаленого 35 тисяч тонн, вогнетривких виробів 2,7 тисяч тонн, комбікорму — 45 тисяч тонн.

В Бахмутському районі працюють 4 будівельні організації, які відіграють важливу роль в промисловому, соціальному і житловому будівництві.

Сільське господарство

У районі працює 189 сільськогосподарських підприємств різних форм власності, з них 45 підприємств виробляють 80 % сільськогосподарської продукції. Агропромисловий комплекс є основним сектором економіки району, в цій галузі зосереджено 32 % працюючого населення. В агропромисловому комплексі у 2007 році вироблено 161,9 млн гривень валової продукції. В агропромисловому комплексі в усіх категоріях господарств у 2007 році валовий збір зернових культур склав 46,3 тисяч тонн, урожайність — 17,1 ц/га. Валовий збір зерна пшениці склав 33,7 тисяч тонн, урожайність — 23,9 ц/га.

Виробництвом продукції тваринництва займаються 18 сільськогосподарських підприємств і 4 селянських (фермерських) господарства.

Транспорт

Через зміну кордонів Бахмутського району, його територія значно розширилась, відтак і збільшилась кількість транспортних шляхів, що проходять районом. Так через увесь район із південного сходу на північний захід перетинає E40М03. На крайньому півдні заходить E50М04.

Також проходять такі автошляхи: Н32, Т 0513 та Т 1302.

У районі розташована низка залізничних вузлів: Вуглегірськ, Ступки та Сіверськ, відтак район перетинають лінії сполученням на півдні на Дебальцеве, Горлівку, Криничну; у центрі на Микитівку, Костянтинівку, проходить лінія Микитівка — Попасна; на півночі на Лиман, Попасну та вантажна гілка на Лисичанський НПЗ. Також існує низка промислових ліній із під'їздом до станцій Сіль, Деконська, Часів Яр, Бункерна, Нікішине та Вуглегірської ТЕС.

Через військові дії на трьох лініях транспортне сполучення або повністю припинене Микитівка — Попасна та Сіверськ — Микитівка (на ділянці Курдюмівка — Микитівка, до Курдюмівки сполучення діє); або частково припинене на ділянці Дебальцеве — Вуглегірськ — Горлівка — Кринична (транспортне сполучення здійснюється нерегулярно, за узгодженням).

Залізничні станції: Булавин, Доломіт, Зовна, Нікішине, Роти, Світлодарське, Шевченко та Ямпіль.

Зупинні пункти: 7 км, 17 км, 23 км, 40 км, 43 км, 49 км, 438 км, 444 км, 456 км, 495 км, 1067 км, 1073 км, Алебастрова, Вальянівка, Виїмка, Кліщіївка, Медовий, Мисливський, Незаможний, Прилежний та Роздолівка.

Автомобільні дороги місцевого значення
Перелік районних автомобільних доріг загального користування місцевого значення
Бахмутського району Донецької області (станом на січень 2018 року)
№
з/п		 Індекс та номер Назва автомобільної дороги Протяжність, км В OSM
1С050301 Бахмут — Часів Яр — Григорівка км 0+000 — км 8+9008,9
2С050302 Бахмут — 3-й відділок радг. Артема — /М-03/ км 0+000 — км 3+0003,0
3С050303 Бахмут — Кліщіївка — Андріївка км 0+000 — км 9+9009,9
4С050304 Новоолександрівка — Сіверськ км 0+000 — км 14+60014,6
5С050305 Від /Т-13-02/ — Липове км 0+000 — км 9+9009,9 10167382
6С050306 Спірне — /Т-13-02/ км 0+000 — км 7+6007,6
7С050307 Кузьминівка — /Т-05-13/ км 0+000 — км 1+1001,1
8С050308 Веселе — /Т-05-13/ — Яковлівка км 0+000 — км 6+1006,1
9С050309 Дача — Травневе км 0+000 — км 2+6002,6
10С050310 Свято-Покровське — Федорівка км 0+000 — км 8+3008,3
11С050311 Івано-Дар'ївка — Виїмка — Берестове — /Т-13-02/ км 0+000 — км 10+40010,4
12С050312 Миколаївка — Роздолівка — /Т-05-13/ км 0+000 — км 15+50015,5
13С050313 Кудрявка — Низинне км 0+000 — км 3+8003,8
14С050314 Від /Т-05-13/ — Курдюмівка км 0+000 — км 5+5005,5
15С050315 Іванівське — Кліщіївка км 0+000 — км 3+6003,6
16С050316 Від /Т-05-13/ — Верхньокам'янське з під'їздом до Новоселівки, Івано-Дар'ївки км 0+000 — км 17+60017,6
17С050317 Никифорівка — Пазено — /Т-05-13/ км 0+000 — км 13+40013,4
18С050318 Міньківка — /М-03/ км 0+000 — км 3+7003,7
19С050319 Від /Т-05-13/ — Благодатне — Соледар — Володимирівка з під'їздом до Новопетрівки км 0+000 — км 17+60017,6
20С05032О Від /М-03/ — Трипілля з під'їздом до с. Яма км 0+000 — км 19+60019,6
21С050321 Верхівка — /М-03/ км 0+000 — км 2+5002,5 10167384
22С050322 Від /М-03/- Клинове — Мідна руда — Відродження км 0+000 — км 11+80011,8
23С050323 Від /Т-05-13/ — Колема з під'їздом до Миколаївки км 0+000 — км 7+5007,5
24С050324 Від /М-03/ — Новолуганське км 0+000 — км 3+0003,0
25С050329 Дронівка — Сіверськ з під'їздом до Платонівки км 0+000 — км 8+7008,7
26С050330 Липівка — Діброва — Никифорівка — /М-03/ км 0+000 — км 10+70010,7
27С050331 Парасковіївка — Оленівка — /М-03/ км 0+000 — км 3+2003,2
28С050332 Підгороднє — /М-03/ км 0+000 — км 1+4001,4 10167383
29С050333 Карпівка — Покровське — /Н-32/ км 0+000 — км 13+90013,9
30С050334 Пилипчатине — / Н-32/ км 0+000 — км 0+9000,9
31С050342 Сіверськ — Серебрянка — Григорівка з під'їздом до с, Доломітне км 0+000 — км 17+80017,8
32С050343 Серебрянка — Сіверськ — радгосп «Ямський» км 0+000 — км 7+7007,7
33С050344 Від /Т-05-13/ — Семигір'я з під'їздами до Іванграду, Вершини км 0+000 — км 24+40024,4
34С050336 Від /М-03/ — Гольма — Доломітне — Микитівка км 0+000 — км 30+10030,1
Всього по району: 323,7 10139243

Персоналії

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Постанова ВР України № 1901-VIII від 21.02.2017
  3. Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 531/2019-рп «Про призначення Т.Єрохіної головою Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області»
  4. Голодомор – лебеда и дохлятина на ужин.
  5. Рада розширила межі Артемівського району Донецької області. Еспресо TV. 20 травня 2015. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  6. http://www.golos.com.ua/article/264378
  7. Адміністративно-територіальний устрій Бахмутського району на сайті Верховної Ради України
  8. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Донецька область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  9. Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах.
  10. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Донецька область.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.