Райко Жинзифов
| Райко Жинзифов | ||||
|---|---|---|---|---|
| болг. Райко Жинзифов | ||||
 Райко Жинзифов. Фото до 1877 року. | ||||
| Ім'я при народженні | Ксенофонт | |||
| Народився |
15 лютого 1839 Велес, Північна Македонія | |||
| Помер |
16 лютого 1877 (38 років) Москва | |||
| Країна | Болгарія[1][2][3] | |||
| Національність | Арумуни | |||
| Діяльність | письменник, публіцист, перекладач | |||
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd | |||
| Мова творів | болгарська | |||
| Magnum opus | «Кривава сорочка» (1870) | |||
| Батько | Q12282005? | |||
|
| ||||
 Райко Жинзифов у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жинзифов Райко (болг. Райко Жинзифов, справжнє ім'я — Ксенофонт, 15 лютого 1839, Велес, Північна Македонія — 16 лютого 1877, Москва) — болгарський письменник, публіцист і перекладач.
Біографія
З 1858 жив у Одесі, Москві. 1864 року закінчив Московський університет. Почав друкуватися 1859. В 1863 у Москві видано «Новоболгарську збірку», до якої ввійшли оригінальні твори Жинзифова, його переклади болгарською мовою «Слова о полку Ігоревім», «Краледворського рукопису», а також творів Т. Шевченка «Катерина», «Утоплена» та інші. Згодом переклав поему Т. Шевченка «Наймичка», баладу «Причинна» та інші. Написав поему «Закривавлена сорочка» (1870), спрямовану проти турецького завоювання на Балканах.
Література
- Жинзифов Райко. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1979.
- Жинзифов Райко. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.