Раймонд Ауманн

Розпочав займатись футболом 1970 року у клубі «Штадтверке» з рідного Аугсбурга, а 1976 року потрапив в головний клуб міста «Аугсбург», де грав у юнацькій команді.

У 1980 році став гравцем молодіжної команди «Баварії», і вже через два роки підписав професійний контракт з клубом. Спочатку Ауманн був четвертим воротарем після знаменитих Манфреда Мюллера, Вальтера Юнгганса і Жана-Марі Пфаффа. У вересні 1982 року команду покинув Юнгганс, влітку 1984 року — Мюллер і Ауманн з Пфаффом залишилися на тривалий час наодинці. Дебютувавши в Бундеслізі 25 серпня 1984 року у воротах «Баварії» у матчі проти «Армінії», Раймонд став основним голкіпером і залишався таким до травми хрестоподібних зв'язок, яку він зазнав у березні 1986 році. Через неї він не грав протягом усього сезону 1986/87 і повернувся на поле лише 26 вересня 1987 року в матчі проти «Шальке 04». В кінці того сезону Пфафф покинув клуб і Ауманн знову став основним воротарем, яким і залишався до 1994 року, за винятком сезону 1991/92, в якому через травму зіграв лише у 13 матчах чемпіонату і його підміняв спеціально запрошений легендарний ветеран Гаральд Шумахер. В усіх інших сезонах Раймонд проводив за мюнхенців по 32 або більше матчів в Чемпіонаті[1], причому з 1992 року був капітаном команди.

Ауманн зіграв в його останньому сезоні за клуб 32 з 34 матчів, останній з яких відбувся 7 травня 1994 року вдома проти «Шальке 04» (2:0). Загалом же за дванадцять сезонів в Мюнхені, він шість разів ставав чемпіоном Німеччини, по два рази виборював титул володаря Кубка та Суперкубка ФРН[2]. Крім цього став з командою фіналістом Кубка європейських чемпіонів 1986/87, хоча і був запасним в програному фіналі «Порту» (1:2). При цьому з 1988 по 1994 рік він був одним з найкращих воротарів у Німеччині, і в 1994 році він був визнаний найкращим воротарем сезону за версією журналу Kicker.

У 1994 році місце у воротах «Баварії» зайняв молодий Олівер Кан і Ауманн вирішив покинути команду, підписавши контракт з турецьким «Бешикташем», який очолював його співвітчизник Крістоф Даум. З командою у сезоні 1994/95 Раймонд став чемпіоном Туреччини, після чого в кінці того ж року через травму завершив професійну ігрову кар'єру.

23 квітня 1980 року дебютував за юнацьку збірну ФРН U-16 проти Швейцарії (3:0)[3], за яку більше не грав, а з листопада того ж року став залучатись до матчів збірної до 18 років, за яку протягом трьох років провів 13 матчів[4].

З 16 жовтня 1984 року по 15 жовтня 1985 року залучався до складу молодіжної збірної Німеччини. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах.

6 вересня 1989 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної ФРН товариським матчем з національною командою Ірландії (1:1), замінивши в перерві основного воротаря збірної Бодо Ілгнера[5].

Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії, здобувши того року титул чемпіона світу, проте на полі жодного разу не з'являвся[6].

Єдиний матч, коли він відіграв всі 90 хвилин, був його останнім четвертим матчем за збірну. 10 жовтня 1990 року збірна ФРН виграла у збірної Швеції з рахунком 3:1[7].

Його серйозна травма коліна в 1991 році і конфлікт з новим тренером збірної Берті Фогтсом призвела до того, що більше за збірну Ауманн не грав, а його місце дублера Ілгнера зайняв Андреас Кепке.

• Чемпіон Німеччини (6):

«Баварія»: 1984/85, 1985/86, 1986/87, 1988/89, 1989/90, 1993/94

• Володар Кубка ФРН (2):

«Баварія»: 1983/84, 1985/86

• Володар Суперкубка Німеччини (2):

«Баварія»: 1987, 1990

• Чемпіон Туреччини (1):

«Бешікташ»: 1994/95

• Чемпіон світу (1):

1990

• Раймонд Ауманн на сайті fussballdaten.de (нім.)
• Раймонд Ауманн на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Раймонд Ауманн на сайті National-Football-Teams.com (англ.)