Райнгард Кеніг
Райнгард Кеніг (нім. Reinhard König; 30 березня 1909, Ганау — 28 березня 1998, Бішофсгайм) — німецький військовий інженер, капітан-лейтенант-інженер крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Райнгард Кеніг | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Reinhard König | |||||||||
 | |||||||||
| Народився |
30 березня 1909 Ганау, Майн-Кінціг, Дармштадт, Гессен, Німеччина | ||||||||
| Помер |
28 березня 1998 (88 років) Бішофсгайм, Грос-Герау, Дармштадт, Гессен, Німеччина | ||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||
| Діяльність | підводник, солдат, Marineoffizier | ||||||||
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна і Громадянська війна в Іспанії | ||||||||
| Військове звання | Капітан-лейтенант-інженер | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
1 жовтня 1930 року вступив на флот. Служив на різних кораблях, включаючи легкі крейсери «Лейпциг» і «Кельн». З жовтня 1939 року служив на допоміжному крейсері «Атлантіс», взяв участь в єдиному поході крейсера тривалістю 622 дні, під час якого були потоплені 22 кораблі загальною водотоннажністю 145 697 тонн. 22 листопада 1941 року «Атлантіс» був потоплений, а весь екіпаж врятований німецькими та італійськими підводними човнами і доставлений на базу.
В березні 1942 року перейшов у підводний флот. З серпня 1942 по червень 1944 року — головний інженер підводного човна U-123, на якому здійснив 5 походів (разом 342 дні в морі), з серпня 1944 року — U-2506. В травні 1945 року взятий в полон. В 1947 році звільнений.
Звання
- Оберкочегар (1 жовтня 1930)
- Машиненєфрейтор (1 жовтня 1932)
- Машиненмат (1 квітня 1934)
- Обермашиністенмат (1 квітня 1936)
- Обермашиніст (1 жовтня 1938)
- Оберштабсмашиніст (4 грудня 1938)
- Лейтенант-інженер (1 квітня 1942)
- Оберлейтенант-інженер (1 жовтня 1942)
- Капітан-лейтенант-інженер (1 квітня 1945)
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Іспанський хрест в бронзі (6 червня 1939)
- Залізний хрест
- 2-го класу (22 вересня 1940)
- 1-го класу (31 березня 1943)
- Нагрудний знак допоміжного крейсера (30 грудня 1941)
- Нагрудний знак підводника (11 лютого 1943)
- Німецький хрест в золоті (12 грудня 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста (8 липня 1941)
- Фронтова планка підводника
- в бронзі (14 жовтня 1944)
- в сріблі (15 березня 1945)
Література
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X