Район Чийода

Райо́н Чийо́да (яп. 千代田区, ちよだく, МФА: [t͡ɕijoda ku̥], «Тисячопольний район») — особливий район в японській столиці Токіо.

Чийода
Прапор
Країна Японія
Острів Хонсю
Регіон Канто
Префектура  Токіо
ISO 3166-2 13101-6
Площа 11,64 км² (1 жовтня 2008[1])
Населення 47 591 осіб (1 липня 2011[2])
Густота 4088.6 осіб / км²
city.chiyoda.lg.jp​(яп.)

Район Чийода у Вікісховищі

Короткі відомості
Кам'яний міст замку Едо, що веде до Імператорського палацу.

Район Чийода розташований в центральній частині столиці Японії, на північному сході метрополії Токіо. Разом із районами Чюо та Мінато він складає її осердя. Центральну частину Чийоди займає замок Едо — колишня резиденція шьоґунату Токуґава, сучасний Токійський Імператорський палац. Межі району відповідають лінії колишнього зовнішнього рову, що оточував призамкове містечко.

Західну частину району Чийоди займає плато Яманоте, а східну — алювіальна низина. До 16 століття межею між ними були урвисті пагорби, що називалися горами Канда (Суруґа-дай) й Момідзі. В районі Маруноучі існувала мілка затока Хібія, яка була утрамбована після 1590 року у зв'язку із будівництвом замку.

Район Чийода було утворено 1947 року шляхом об'єднання двох столичних районів Коджімачі й Канда. Походження назви району достеменно невідоме. За однією з гіпотез вона походить від села Чийода, на теренах якого полководець Ота Докан розбудував Едоський замок. За іншою гіпотезою, Чийода була іншою назвою того самого замку.

У 17 — 19 століттях історичні місцевості Джьонай, Маруноучі й Хібія району були відведені під садиби удільних володарів, які через кожен рік прибували на службу шьоґунату. В місцевостях Суруґа-дай, Банчьо й Коджімачі стояли будинки гвардійців і васалів шьоґуна. Територія Канди була місцем проживання міщан та іншого простолюду. З півдня і сходу ці райони були оточені зовнішнім замковим ровом, ліквідованим після Другої світової війни.

В районі Чийода розташований Токійський вокзал, головна залізнична станція Токіо і Японії, що працює з 1914 року. Через нього проходять основні лінії найбільшої залізничної компанії JR — лінії швидкісного потягу шінкансен Токайдо-Санйо, Тохоку-Ямаґата-Акіта, Джьоецу-Наґано, основні лінії Токайдо і Сому, лінії Чюо, Йокосука, Яманоте, Кейхін-Тохоку та Кеййо. Оскільки район є осердям столиці, його перетинають майже всі лінії токійського метрополітену — Ґіндза, Маруноучі, Тосай, Чийода, Хібія, Юракучьо, Хандзомон, Намбоку, Міта, Шінджюку. Також районом проходить експрес Цукуба. Головними швидкісними автотрасами Чийоди, що формують столичну окружну дорогу, є траса Уено № 1, траса Сіндзюку № 2, траса Ікебукуро № 5. Крім цього районом пролягають державні автошляхи № 1, № 4, № 17, № 20.

На захід від Токійського вокзалу, на території кварталів Оте й Маруноучі, розташований район хмарочосів. В них розміщені офіси підприємств, банки, адміністративні будівлі. В цьому районі також знаходиться Центральна штаб-квартира пошти Японії. На південь від вокзалу, поблизу станції Юракучьо, розташовані райони комерції та розваг. Поруч простирається парк Хібія, найстаріший японський парк європейського зразка. В місцевості Касуміґасекі сконцентровані органи виконавчої влади і будівлі Кабінету міністрів Японії, а в кварталі Наґата — будинок Парламенту та його дочірні установи.

Станом на 1 жовтня 2008[1] площа району становила &&&&&&&&&&&&&011.064000011,64 км². Станом на 1 липня 2011[2] населення району становило &&&&&&&&&&047591.&&&&0047 591 осіб.

Географія

Площа району Чийода на 1 жовтня 2008[1] становила близько &&&&&&&&&&&&&011.064000011,64 км².

Місцевості
  • Наґата — урядовий квартал, центр політичного життя Японії.

Населення

Населення району Тійода на 1 липня 2011[2] становило близько &&&&&&&&&&047591.&&&&0047 591 осіб. Густота населення становила &&&&&&&&&&&04088.06000004088,6 осіб/км².

Урядові будівлі

Засоби масової інформації

Освіта

Релігія

Спорт

Уроджненці

Галерея
  • Розташування

Джерела та література

Район Чийода // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Література

Примітки
  1. Статистика Інституту географії Японії // Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 9 лютого 2009 .
  2. Статистика префектури Токіо // Сайт префектури Токіо. Переглянуто 6 серпня 2011 .

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.