Ранавалуна I
Ранавалуна I (малаг. Ranavalona; 1788, Мадагаскар — 15 серпня 1861, Антананаріву, Мадагаскар) — королева Імерини (з 1828), дружина короля Радами I.
| Ранавалуна I малаг. Ranavalona I | ||
 Ранавалуна I | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1828 — 16 серпня 1861 | ||
| Попередник: | Радама I Великий | |
| Наступник: | Радама II | |
| Народження: |
1788 Мадагаскар | |
| Смерть: |
16 серпня 1861 Мадагаскар | |
| Поховання: | Амбогіманга | |
| Країна: | Королівство Імерина | |
| Шлюб: | Радама I Великий і Райхінару | |
| Діти: | Радама II | |
Біографія
Ранавалуна I після смерті свого чоловіка Радами I жорстоко розправилася з претендентами на королівський престол. Під час її правління значно скоротився європейський вплив на Мадагаскар. З країни виганяли європейських місіонерів, переслідувалися християни. В 1838 році, під час переговорів з Великою Британією, Ранавалуна I зажадала, щоб торгівля в портах перебувала під контролем малагасійських чиновників.
Встановлені обмеження призвели до реакції британських і французьких експедиційних корпусів, які в помсту розбомбили порт Таматаве. Порт був відкритий для торгівлі тільки у 1853 році з допомогою французького дипломата Жана Лаборда, що призвело до збільшення промислового виробництва на острові.
У 1857 році була укладена секретна угода між сином Ранавалуни Радамою II, який виступав за європеїзацію, і Францією, що призвело в подальшому до протекторату Франції над Мадагаскаром. У відповідь на цю угоду, укладену без участі Ранавалуни I, королева вигнала з острова європейців, тисячі малагасійців, підозрюваних у змові, були піддані жорстоким переслідуванням.
Цікаве
- Існує легенда, що Ранавалуна страчувала своїх наближених, якщо вони являлись до неї уві сні без попередження[1].
Джерело
- Keith Laidler. Female Caligula. Ranavalona, the Mad Queen of Madagascar. Wiley (2005) ISBN 978-0-470-02223-8 (HB).