Рейнські Сланцеві гори

Рейнські Сланцеві гори — назва походить від розташування гір на берегах середньої течії Рейну, і з порід серед яких головне місце займають сланці. Гори в середній течії Рейну, розташовані головним чином в Німеччині і частково в Бельгії, Люксембурзі і Франції.

Рейнські Сланцеві гори нім. Rheinisches Schiefergebirge
Супутникове зображення — рейнських сланцевих гір. Рейнський масив позначений (зеленим).
Супутникове зображення — рейнських сланцевих гір. Рейнський масив позначений (зеленим).
Країна	Німеччина Бельгія Франція Люксембург
Регіон	Рейнланд-Пфальц Північний Рейн-Вестфалія Гессен
Геологія	Метаморфічні гірські породи
Період	Девонський період, Кам'яновугільний період
Гороутворення	Герцинська складчастість
Площа	25 812,8 км2
Найвища точка	Гросер-Фельдберг
- координати	50°13′57″ пн. ш. 8°27′32″ сх. д.
- висота	881,5 м
Рейнські Сланцеві гори у Вікісховищі

Протяжність становить близько 400 км, найвища точка — гора Гросер-Фельдберг (880 м). Гори складаються переважно зі сланців та кварциту, а також пісковиків і вапняку ; збереглися базальтові купола. Окремі масиви гір, розділені глибокими долинами річок Рейн, Мозель, Лан, Нае, мають зазвичай вирівняні вершинні поверхні, над якими на 300–400 м підносяться хребти, що несуть іноді вулканічні конуси і маари.

На схилах ростуть ялинові, дубові і букові ліси, нині сильно розріджені; на вершинних поверхнях — пустки і болота. Тераси річкових долин і нижні ділянки схилів використовуються для вирощування пшениці, цукрових буряків, а також зайняті виноградниками. Також населення займається тваринництвом (велика рогата худоба, вівці).

У північному передгірському прогині Рейнських Сланцевих гір розташований Рурський кам'яновугільний басейн.