Ремедіос Варо

Реме́діос Ва́ро Ура́нга (ісп. Remedios Varo Uranga, 16 грудня 1908, Англес 8 жовтня 1963, Мехіко) — іспанська та мексиканська художниця, сюрреалістка та фантастка, анархістка. Під час Громадянської війни в Іспанії емігрувала до Парижа, де прониклася сюрреалізмом. Роботи мисткині, сповнені містики та філософських підтекстів, успішно виставляються у Мексиці і США.

Ремеедіос Варо
Remedios Varo Uranga
При народженні ісп. María de los Remedios Alicia Rodriga Varo y Uranga
Народження 16 грудня 1908(1908-12-16)
Англес, Іспанія
Смерть 8 жовтня 1963(1963-10-08) (54 роки)
  Мехіко, Мексика
Країна  Іспанія[1]
Жанр живопис
Навчання Королівська Академія красних мистецтв Сан Фернандо
Діяльність художниця, скульпторка, архітектурний кресляр
Напрямок сюрреалізм
Член Sociedad de Artistas Ibéricosd і Grupo Logicofobistad
Сайт remedios-varo.com

 Ремедіос Варо у Вікісховищі

Життєпис

Ремедіос Варо народилася в сім'ї інженера-гідравліка й отримала освіту в монастирській школі. У 1934 році вступила до Академії мистецтв Сан-Фернандо. На початку Громадянської війни в Іспанії зустріла французького поета Бенжамена Пере, який приїхав до Барселони підтримати республіканців, і перебралася з ним у Париж, де зазнала впливу сюрреалізму. Після приходу до влади нацистів настали нелегкі дні для цього художнього напряму. У 1942 році Варо залишає Францію і емігрує до Мексики, яку вважала тимчасовою гаванню, але прожила в Латинській Америці до кінця життя. Назавжди оселилася в Мехіко і здобула основну славу в Мексиці.

Полотно роботи Ремедіос Варо

У Мексиці Варо одружується з австрйським видавцем Вальтером Грюеном, колишнім в'язнем нацистських концтаборів у Європі. Грюен вірив у талант Варо і забезпечив їй підтримку, яка дозволяла їй повністю віддатися живопису.

Ремедіос Варо померла 8 жовтня 1963 року в розквіті сил.

Творчість

Алегорична природа більшості робіт Варо схожа з картинами Босха, і деякі критики описували її мистецтво як «постсучасну алегорію». Творчість Варо знаходилося також під впливом стилів таких різноманітних художників як Гойя, Ель Греко, Пікассо і Брейгель.

У Мехіко Варо зустріла Фріду Кало і Дієго Ріверу, близько здружилася з сюрреалісткою Леонорою Керрінгтон.

Після 1949 року Ремедіос Варо знайшла власний стиль.

Варо внесла у власний авторський стиль також розмаїття містичних традицій. Вона вивчала праці Екгарта, Блаватської, Гурджиєва, Успенського, а також Фрейда і Юнга.

Вибрані роботи

  • 1938: Голод
  • 1943: Вежа кентавра
  • 1943: Боротьба за існування
  • 1947: Безсоння
  • 1948: Зимова алегорія
  • 1955: Сонячна музика
  • 1955: Флейтист
  • 1955: Фургон
  • 1956: Три Долі
  • 1956: Веронський ткач
  • 1956: Гармонія
  • 1956: Жіноче щастя
  • 1956: Ловець зірок
  • 1957: Портрет доктора Ігнасіо Шавеза
  • 1957: Створення птахів
  • 1957: Бродяга
  • 1958: Чарівний політ
  • 1958: Несподіваний візит
  • 1958: Персонаж
  • 1958: Даремна наука або Алхімік
  • 1959: Дослідження витоків Оріноко
  • 1959: Незбагненний рух
  • 1959: Зіткнення
  • 1960: Імітація
  • 1960: Візит до пластичного хірурга
  • 1961: Виклик
  • 1961: Ті, що ткуть земну мантію
  • 1961: Відкриття геолога-мутанта
  • 1961: Персонаж
  • 1961: У бік Вежі
  • 1962: Нічна втеча
  • 1963: Феномен невагомості
  • 1963: Закохані
  • 1963: Натюрморт, що обертається
  • 1967: Непокірна фабрика

Посилання

Див. також

Примітки

  1. Museum of Modern Art online collection


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.