Леонора Керрінгтон

Народилася в заможній сім'ї виробника тканин, по материнській лінії походила від ірландців. Мала трьох братів: Патрика, Джеральда та Артура. Виховувалася ірландською нянькою, часто їздила в Ірландію до бабусі, її навчали гувернантки, виховатеьки та черниці. За бунтарську поведінку Леонору виключили з двох шкіл, у тому числі з New Hall School у Челмсфорді (Ессекс), поки сім'я не послала її до Флоренції, де вона вивчала живопис.

У 1927, у віці десяти років, Леонора вперше побачила сюрреалістичну картину у галереї Rive Gauche, потім запізнала багато сюрреалістів, у тому числі Поля Елюара. Батько Леонори був проти кар'єри художниці, а мати заохочувала її. У 1935 Леонора рік навчалася в художній школі в Челсі, а в 1936 вступила до Лондонської академії живопису.

У 1937 Керрінгтон познайомилася з Максом Ернстом і переїхала з ним до Парижа, де увійшла до сюрреалістського кола, брала участь в групових виставках 1938 в Парижі і Амстердамі.

Після арешту в 1939 Ернста французькою владою як підданого країни-супротивниці Керрінгтон пережила нервовий зрив. Рятуючись від нацистської окупації, вона переїхала до Іспанії, де зрив повторився, була за наполяганням батька поміщена в психіатричну клініку м. Сантандер (пізніше описала її в повістях «Там, внизу» і «Кам'яні двері»). У 1941 році Керрінгтон втекла з клініки, перебралася до Португалії, звідти — в США, а потім до Мексики, де жила з 1942 року.

Елеонора Керрінгтон померла 25 травня 2011 від респіраторного захворювання[12].

Живопис, проза і драматургія Керрінґтон сповнені мотивів кельтської і центрально-американської міфології, фантастикою сновидінь і гротесковим гумором, інтересом до «дивовижного в буденному», програмним для сюрреалізму.

Керрінгтон товаришувала з художницями Ремедіос Варо і Фрідою Кало, письменниками Октавіо Пасом, Карлосом Фуентесом, Алехандро Ходоровським (поставив п'єсу Керрінґтон «Пенелопа»).

Працювала над фрескою «Магічний світ майя» для Національного музею антропології.

У 1960-х кілька разів знялася в кіно, виступала художницею з костюмів у фільмі мексиканського кінорежисера Хуана Лопеса Моктесуми «Будинок божевільних» (1973). На основі п'єси Керрінґтон «День агнця» (1940) написана опера австрійської композиторки Ольги Нойвірт «Bählamms Fest» (лібретто австрійської письменниці Ельфріде Єлінек, пост. 1999).

• Список сюрреалісток

• http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?12842