Рене Хобуа

Наприкінці 60-х років Георгій Данелія та Резо Габріадзе випадково познайомилися у одному з готелів Тбілісі з будівельником Рене Хобуа та його товаришами, що мешкали з ними на одному поверсі. В той час вони якраз працювали над фільмом «Не журись!» і вирішили дізнатися думку пересічних глядачів ще на етапі створення сценарію. Однак усі будівельники, крім Хобуа, відмовилися допомогти режисеру та сценаристу, тож Рене залишився один. Декілька днів Данелія та Габріадзе зачитували йому різні варіанти сценаріїв, чергуючи читання з постійними застіллями у родичів та знайомих, на які неодмінно брали з собою й Хобуа, що хвалив усі задумки, які кінематографісти планували включити до сценарію. Врешті-решт, будівельник приніс їм довідку від лікаря про те, що відтепер йому заборонено вживати алкогольні напої та попросив відпустити його через важливі справи, тим більше, що він погано розумів російську, а хвалив тому, що такі великі люди не можуть написати погано. Як з'ясувалося, Рене приїхав із Зугдіді, щоб домовитися в тресті щодо отримання якихось будматеріалів, але через постійне перебування з Данелія та Габріадзе ніяк не міг цього зробити, дотягнувши до останнього дня, коли потрібна йому людина мала йти у відпустку. Після того, як Хобуа пішов, Резо Габріадзе запропонував включити прізвище Рене в список акторів на знак подяки. Відтоді Рене Хобуа неодмінно присутній у титрах кожного фільму Георгія Данелія.

• Георгій Данелія. Безквитковий пасажир (рос.). «Журнальный зал». Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 25 грудня 2012.