Репужинці (Заставнівський район)

Репужинці розташовані на правому березі Дністра. Засновані у 1353 році паном Аскольдом Репужинецьким.[1] Пізніше, за татарських нападів село занепало і знову відродилося у 1772 році.

Перша церква (Покровська) у селі була збудована тоді, як у ньому налічувалось 25 дворів і освячена 1791 року. Легенда розповідає, що на Великдень під час освячення кошиків і відправи служби божої на село налетіли турки і прямо біля святині здійснили криваву розправу з жителями села. На території церкви є десяток хрестів які вказують на місце поховання священиків, а також є склеп пам'ятка готичного стилю. Покровська церква є унікальною пам'яткою архітектури яка має глибокі першовитоки, які підкреслюють дуже раннє проникнення православ'я на терини Буковини. Протягом всього існування церква не зазнавала особливих змін. Перероблявся лише інтер'єр. Так після Першої світової війни образи у підрамниках, яким було 50-70 років замінили більш «православнішими». Серед цінних експонатів, які знаходяться в церкві можна побачити унікальні предмети та книги. Євангеліє, видане 1546 року латинською мовою, зберігається у вівтарі церкви.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1774 особи, з яких 814 чоловіків та 960 жінок[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1932 особи[3].

• Масікевич Василь Євгенович (1975—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Колотило Богдан Георгійович — заслужений працівник сільського господарства України[5].

• Репужинські острови (заказник)
• Деревниця (заповідне урочище)

• Repużyńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 621. (пол.).— S. 621. (пол.)

• Погода в селі
• Цікаве про село
• Старі фото Репужинців^{[недоступне посилання з липня 2019]}