Ресурси і запаси калійних солей
Ресурси і запаси калійних солей (рос. ресурсы и запасы калийных солей, англ. resources and reserves of potassium salts, нім. Ressourcen f pl und Vorräte m pl an Kaliumsalzen (Kali[dünge]salzen) -
Загальна характеристика
Світові ресурси (включаючи запаси) калійних солей в кінці ХХ ст. (1998) складали в перерахунку на К2О 250 млрд т. Велика їх частина зосереджена в Канаді, Росії, Білорусі, США, Німеччині, а також в Таїланді і Китаї. Загальні запаси калійних солей у світі оцінюються в 24,2 млрд т, підтверджені — в 7,3 млрд т. Геологічна служба США оцінює світові підтверджені запаси калійних солей в 8,4 млрд т. Основна кількість запасів калійних солей, як загальних, так і підтверджених, припадає на родовища Канади, Росії, Німеччини, Білорусі. Значними загальними запасами володіють Ізраїль і Йорданія.
Табл. Запаси калійних солей на межі ХХ-XXI ст. (млн т в перерахунку на К2О) та середній вміст К2О в рудах (%)
Континенти і країни |
Запаси підтв. |
Частка у світі, % |
Вміст |
Запаси загальні |
1223 |
16,2 |
… |
1854 | |
309r |
4,1 |
16r |
513r | |
720 |
9,6 |
14r |
1000r | |
108r |
1,4 |
11r |
139r | |
Азія (без Росії) |
479 |
6,4 |
… |
1746 |
1220r |
16,2 |
7,8r |
6790r | |
42 |
0,6 |
1,4 |
600 | |
42 |
0,6 |
1,4 |
600 | |
320 |
4,2 |
1,5r |
396r | |
75r |
1,0 |
25r |
150r | |
63 |
0,8 |
… |
142 | |
19r |
0,3 |
1,5r |
34r | |
42r |
0,6 |
25r |
105r | |
4545 |
60,4 |
… |
14910 | |
50 |
0,7 |
15r |
160r | |
4400 |
58,4 |
23r |
14500r | |
… |
0 |
12r |
10r | |
70 |
0,9 |
12r |
170r | |
Разом |
7530 |
100 |
… |
25442 |
rоцінка Запаси калійних солей, як і прогнозні ресурси, зосереджені г. ч. на родовищах безсульфатного, сильвінітового і сильвініт-карналітового геолого-промислового типу.
По країнах
У Канаді понад 90 % розвіданих запасів калійних солей зосереджено в межах Саскачеванського калійного басейну в провінції Саскачеван. Менше практичне значення має калійний басейн Монктон на крайньому південному сході країни (провінція Нью-Брансуїк). У Саскачеванському басейні поклади калійних солей приурочені до верхньої частини середньодевонської соленосної формації Прері Евапорайт. Головний калійний мінерал — сильвін, другорядний — карналіт. Горизонти, що експлуатуються, потужністю бл. 25 м, залягають на глибині понад 1000 м. Середній вміст К2О — 23 %. Всі родовища розробляються шахтним способом, за винятком Белл-Плейн, де видобуток здійснюється методом підземного розчинення. У басейні Монктон калійні солі залягають у товщі середнього і пізньокам'яновугільного віку і відпрацьовуються в інтервалі глибин 600—1000 м. Головний породоутворювальний мінерал — сильвін. Середній вміст К2О в рудах — 23-28 %.
У Росії приблизно 95 % підтверджених запасів калійних солей припадає на одне родовище — Верхньокамське в Пермській області. Головні калійні мінерали — сильвін і карналіт. Калійні солі відпрацьовуються на глибинах 250—350 м шахтним способом. Середній вміст К2О в рудах істотно нижчий, ніж у канадських родовищах, бл. 17 %.
У Німеччині поклади калійних солей розвідані в межах пізньопермських калійних басейнів. Видобуток калійних солей здійснюється шахтами, в інтервалі глибин 300—1000 м. Головні рудні мінерали — сильвін і карналіт. Середній вміст K2O 14 %.
У Білорусі розвідані запаси калійних солей пов'язні з пізньодевонськими калієносними товщами. Підтверджені запаси зосереджені на Старобінському родовищі (Мінська обл.). Розвідані запаси є, крім того, на Петриківському родовищі в Гомельській обл. На Старобінському родовищі з чотирьох розвіданих експлуатуються калійні горизонти II і III. Розробка здійснюється шахтами в інтервалі глибин 350—1000 м. Руди переважно сильвінітового складу. Середній вміст K2O — 16,2 %. На Петриківському родовищі промислове значення має лише один пласт сильвініт-карналіт-галітового складу потужністю 4,8 — 7,5 м, що залягає на глибині від 500 до 1400 м.
У США калійні солі є в штатах Монтана і Північна Дакота, в межах басейну, розташованого на продовженні Саскачеванського (Канада). Руди залягають порівняно глибоко — в інтервалі від 1830 м до 3050 м. Ресурси калійних солей в країні оцінюються в 6 млрд т.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- U.S. Geological Survey, 2020, Mineral commodity summaries 2020: U.S. Geological Survey, 200 p., https://doi.org/10.3133/mcs2020.