Референдум у Білорусі 1995

14 травня 1995 р. з ініціативи президента Білорусі Олександра Лукашенка відбувся перший референдум в історії незалежної Білорусі. Був одним із найважливіших і вирішальних в історії країни, оскільки визначив, окрім символіки, державний статус російської мови та стратегічний напрямок на інтеграцію з Росією. Внаслідок референдуму Білорусь значною мірою повернулась до форми радянської республіки, а білоруська мова почала втрачати позиції перед російською, опинившись на межі зникнення.[1]

Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Білорусі
Категорія • Інші країни

Питання і результати

На референдум було винесено 4 питання:

«За» проголосували 75,1% виборців, «проти» — 20,5%.
  • Про надання російській мові статусу державної поруч з білоруською;
«За» проголосували 83,3% виборців, «проти» — 12,7%.
  • Про підтримку дій президента, спрямованих на економічну інтеграцію з Російською Федерацією;
«За» проголосували 83,3% виборців, «проти» — 12,5%.
  • Про необхідність внесення змін в конституцію, які передбачали можливість дострокового припинення повноважень Верховної Ради Президентом у випадках систематичного або грубого порушення Конституції.
«За» проголосували 77,7% виборців, «проти» — 17,8%.

Правова оцінка референдуму

Невідповідність Конституції

Згідно із статтею 148 Конституції Республіки Білорусь, заборонялося змінювати або доповнювати Конституцію протягом останніх шести місяців повноважень парламенту.[2]

Невідповідність законодавству

  • Згідно з «Законом про всенародне голосування (референдумі)», на всенародне голосування заборонялося виносити питання, які «порушують невід'ємне право народу Республіки Білорусь на державні гарантії існування білоруської національної культури і мови» (стаття 3). Перший пункт плебісциту формулювався так: «Чи згодні Ви з наданням російській мові рівного статусу з білоруською?». На той час у юридичній практиці Білорусі існував прецедент: ініціативній групі громадян з Народного руху Білорусі восени 1994 року було відмовлено в проведенні референдуму з аналогічним питанням саме на підставі даної статті «Закону про всенародне голосування (референдум)». Заява цієї групи про ініціацію референдуму була розглянута в шести парламентських комісіях і в Міністерстві юстиції. Всі вони, як повідомлялася у пресі, «видали приблизно однакове мотивування відмови в проведенні референдуму». Ґрунтуючись на отриманих висновках і посилаючись на статтю 3 «Закону про всенародне голосування (референдум)», ЦВК пояснила подавцям заяви, що питання про надання російській мові державного статусу «прямо заборонено законодавством республіки».[3]
  • При формуванні комісій для референдуму були порушени норми статей 18 і 20 «Закону про всенародне голосування (референдум)» у частині способу формування комісій.[4]

Інші правові суперечністі

  • Призначення референдуму відбулося з порушенням регламенту Верховної Ради.[5]
  • На проведення агітації проти винесених на референдум пропозицій накладалися суттєві обмеження.[6].
  • Спостерігачами були зафіксовані фальсифікації на ділянках безпосередньо 14 травня.[7] *Парламентська асамблея ОБСЄ зробила висновок, що парламентські вибори і референдум у Білорусі не відповідали всім міжнародним нормам вільного і справедливого голосування. Зазначався контроль з боку уряду за ЗМІ (що спричиняло нестачу або спотворення інформації), втручання виконавчої влади у виборчий процес, перешкоди діяльності політичних партій та ін. Заяву стосовно виборів і референдуму в Білорусі зробив держдепартамент США. У ній було висловлено жаль з приводу того, «яким чином і в якій обстановці керівництво Білорусі провело вибори і референдум».[8]

Див. також

Примітки

  1. Колб, Аксана (14 травня 2021). Доўгі шлях да лепшай долі. Новы Час (біл.) (18 (726)): 1.
  2. Сяргей Навумчык. Рэфэрэндум-95 пра сымболіку і мову ня быў легітымным
  3. Всенародный референдум не произойдет // Народная газета, 22-24 октября 1994 г.
  4. Запрудзкі. Грамадскае сцвярджэнне беларускай мовы і парушэнні правоў беларускамоўных людзей
  5. Рэфэрэндум-95. Галадоўка ў парлямэнце, зьбіцьцё дэпутатаў[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Вирізувалися згадки про референдум з виступів кандидатів в депутати. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 7 січня 2009.
  7. тут же. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 7 січня 2009.
  8. Парламентские выборы в Беларуси; Заявление госдепартамента США по поводу выборов и референдума в Республике Беларусь // Белорусская деловая газета, 22 мая 1995 г.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.